Словник Української Мови
1. (геологія) Раптове виверження вулкана, що супроводжується викидом лави, попелу, газів та утворенням пірокластичних потоків.
2. (медицина) Поява на шкірі або слизовій оболонці висипу, пухирців або інших патологічних елементів, характерних для певних захворювань (наприклад, вітряної віспи, алергії).
3. (астрономія) Раптовий та потужний викид енергії та речовини з поверхні Сонця або іншої зорі (сонячна ерупція).
1. Різко кидати, скидати когось або щось у глибину, у низ (наприклад, у воду, прірву, темряву).
2. Примушувати когось потрапити у складне, небезпечне або тяжке становище, стан (наприклад, у відчай, у жах, у хаос, у кризу).
1. (розм.) Валяти, катати щось по чомусь або в чомусь, звичайно з метою очищення, згладжування тощо.
2. (перен., розм.) Проводити час у безділлі, лінуватися, валятися.
1. (рідк.) Заїхати, в’їхати кудись на транспортному засобі, особливо з труднощами або з певним зусиллям.
2. (перен., розм.) Увійти, проникнути кудись, опинитися десь (часто неохоче або випадково).
1. (геол.) Пов’язаний з виверженням вулкана; вулканічний, вибуховий (про процеси, породи тощо).
2. (мед.) Що характеризується раптовим висипанням на шкірі або слизовій оболонці; що має ознаки ерупції (висипу).
3. (лінгв.) Про приголосний звук, що утворюється внаслідок раптового розмикання зімкнутих голосових зв’язок під тиском повітря з гортані (наприклад, глоттальний зімкнений [ʔ]).
1. Різко, з силою впасти, вдаритися об щось або в щось; впасти з гуркотом, грюкотом.
2. Розм. Несподівано, навально прийти, завітати кудись.
3. Розм. Швидко, різко ввійти або в’їхати кудись (наприклад, у приміщення, на територію).
1. Транспортувати, доставляти щось з-за кордону або з іншої території до даної країни чи місцевості (про товари, вантажі тощо).
2. Завезти, доставити щось кудись за допомогою транспортного засобу (у більш загальному значенні).
1. Стосовний до Гефнера, пов’язаний з ним (зазвичай стосується німецького фізика Генріха Герінг-Гефнера, який розробив стандарт світлової одиниці).
2. У фізиці та техніці: що стосується стандарту світлової інтенсивності, запропонованого Генріхом Гефнером, наприклад, «гефнерівська свічка» — застаріла одиниця вимірювання сили світла.
1. Різко, з силою вдаряти, вштовхувати когось або щось у щось, зазвичай з гуркотом або важким звуком.
2. Перен. Різко та несподівано втручатися в розмову, в справу, вводити в обіг якусь думку чи тему.
3. Розм. Їхати, в’їжджати або увійти кудись швидко, раптово, з розгону.
1. Який був привезений з-за кордону або з іншої місцевості; імпортований.
2. Який був завезений, доставлений кудись транспортним засобом.
3. У біології: який був інтродукований, тобто навмисно або випадково переселений у нову для нього місцевість, де він раніше не існував.