1. Який своєю зовнішністю, характером або поведінкою нагадує ведмедя; міцної, незграбної статури, повільний у рухах.
2. Перен. Недостатньо ввічливий, незграбний у спілкуванні, поступливий.
-
етантіал
Етантіал — власна назва вигаданого персонажа з фентезійної серії книг “Архонт” українського письменника Макса Кідрука, могутній архонт, один із ключових антагоністів у всесвіті твору.
-
векнути
1. (розмовне) Видати короткий, різкий звук, схожий на «век», зазвичай про птахів або інших тварин.
2. (переносне значення, розмовне) Раптово або несподівано померти, загинути.
-
гламур
1. Блискучий, розкішний, часто надмірно вишуканий стиль життя, одягу, зовнішності або оточення, що асоціюється з багатством, світськістю та зовнішнім ефектом.
2. Привабливість, заснована на зовнішній блискучий принадності, яскравій, але часто поверхневій естетиці; осліплюючий шик.
3. Сукупність явищ у мас-культурі, моді та шоу-бізнесі, що пропагують ідеали розкоші, блиску та зовнішньої досконалості.
-
векла
1. (діал.) Те саме, що буряк: коренеплід однорічної або дворічної рослини родини амарантових з їстівним потовщеним коренем, який використовується в їжу, на корм тваринам або як сировина для харчової промисловості.
2. (діал., перен.) Про повну, товсту людину (зазвичай жінку або дитину).
-
ведмедеві
Ведмедеві — родина ссавців ряду хижих, до якої належать великі або середнього розміру тварини з кремезною статурою, густим хутром, невтяжними кігтями та всеїдною або рослиноїдною дієтою; наукова назва родини — Ursidae.
-
етансульфонілхлорид
Етансульфонілхлорид — хімічна сполука, сульфонілхлорид, похідний етансульфонової кислоти, що має формулу C₂H₅SO₂Cl; безбарвна рідина, що застосовується в органічному синтезі, зокрема для отримання сульфонамідів.
-
векатися
1. (розм.) Довго, нудно робити щось, тягти, затримувати; баритися, копіткіти.
2. (розм.) Вагатися, не рішуче чинити; зволікати.
3. (заст.) Тривалий час перебувати десь, проводити час; мешкати, проживати.
-
глайд
1. У фонетиці — плавний перехід від одного звука до іншого, що сприймається як окремий, нетривалий звук, що не має чіткої фіксації артикуляції; ковзання.
2. У лінгвістиці — звук, що виникає при такому переході (наприклад, [j] або [w] у певних позиціях).
3. У музиці — плавний, ковзний перехід від одного звуку до іншого без чіткої фіксації висоти; глісандо.
-
ведичний
1. Пов’язаний з Ведами — стародавніми священними текстами індуїзму, що складені санскритом; властивий Ведам, що стосується Вед.
2. Характерний для релігії, культури, філософії або суспільного ладу індоарійських народів, описаних у Ведах; такий, що існував у ведичну епоху (приблизно середина II — середина I тисячоліття до н. е.).