1. Який стосується всіх учнів одного класу навчального закладу, призначений для них усіх.
2. У біології та класифікації: властивий, притаманний усім представникам певного класу, характерний для цілого класу (наприклад, тварин або рослин).
Словник Української Мови
1. Який стосується всіх учнів одного класу навчального закладу, призначений для них усіх.
2. У біології та класифікації: властивий, притаманний усім представникам певного класу, характерний для цілого класу (наприклад, тварин або рослин).
Властивість мовних одиниць (слів, виразів, текстів) бути легко сприйнятними та зрозумілими для широкого кола людей без спеціальної підготовки.
Принцип або вимога, згідно з якою мова спілкування (особливо в офіційних документах, медіа, науково-популярній літературі) має бути максимально доступною для розуміння усіма членами суспільства.
1. Так, що зрозуміле для всіх, для широкого кола людей; у спосіб, доступний для сприйняття кожним.
2. Так, що не потребує спеціальних знань для розуміння; просто, неспеціалізовано.
1. Такий, що легко сприймається та усвідомлюється всіма, не вимагає спеціальних знань для розуміння; зрозумілий кожному.
2. У лінгвістиці: такий, що належить до лексичного фонду, відомого всім носіям мови і вживаного в усіх стилях мовлення (про слова, вирази).
1. Який стосується всієї зони, поширюється на всю зону або є спільним для всієї зони.
2. У географії, екології, сільському господарстві тощо: властивий, характерний для всієї природної або кліматичної зони.
Властивість бути загальнозначущим; те саме, що загальнозначущість.
У логіці: властивість формули бути істинною при будь-якій інтерпретації вхідних до неї нелогічних символів; логічна істинність.
Загальнозначущий — такий, що має однакове значення для всіх, хто його використовує або сприймає; універсально значимий, обов’язковий для застосування в певній сфері.
Загальнозначущий — такий, що визнається, приймається або є обов’язковим для всіх членів певної спільноти, організації тощо; загальноприйнятий, загальнообов’язковий.
Властивість бути загальновідомим, загальноприйнятим та мати важливе значення для широкого кола людей або для суспільства в цілому; загальна значимість.
У лінгвістиці та термінології: характеристика поняття, яке є фундаментальним, універсальним і використовується в багатьох галузях знань або в повсякденному мовленні.
1. Такий, що має загальне, широке значення або застосування; універсальний, всеохопний.
2. У лексикографії: про слово, вислів або поняття, що є загальновідомим, загальновживаним і зрозумілим для широкого кола носіїв мови, на відміну від вузькоспеціалізованих термінів або регіоналізмів.
1. Який поширюється на всю Землю, стосується всієї планети; планетарний, глобальний.
2. Який є спільним для всіх народів, країн або мешканців Землі; всесвітній, вселюдський.