• задранений

    1. (про ніс) Такий, що має задрані, підняті догори ніздрі; з гордовито піднятою головою.

    2. (перен., розм., про людину) Наданий, самовпевнений, що виявляє зневажливу гордовитість; зарозумілий.

  • задрайка

    Задрайка — спеціальний пристрій у вигляді металевої пластини з отворами та гвинтом, призначений для надійного закріплення (затягування) такелажу, тросів або снастей на суднах, човнах або в спортивному обладнанні.

    Задрайка — розмовна назва будь-якого затискача, фіксатора або механізму, що служить для швидкого закріплення, затягування чи стягування чого-небудь (наприклад, ременя, мотузки, елемента одягу).

  • задражнитися

    1. Почати дражнитися, вступити у взаємні дражни́ння, перекинутися дражни́лками.

    2. Роздратуватися, розгніватися, втратити самовладання через чиїсь дії або слова.

  • задражнити

    1. Викликати в когось дражливість, неприємне відчуття свербіння або печіння на шкірі.

    2. Роздратувати, роздразнити когось своєю поведінкою, вчинками, словами; спровокувати на якусь реакцію (часто жартівливо або злегка).

    3. (переносно) Викликати сильне бажання чогось, збудити непереборний інтерес або цікавість до чогось, лишивши незадоволеним це почуття.

  • задоєний

    1. (про тварину, переважно про корову) така, що дає подвійну порцію молока після однієї доїнки; подоєна вдруге.

    2. (переносно, розмовне) дуже втомлений, знесилений; виснажений до крайності.

  • задощований

    1. (Про місцевість, територію) Такий, що його залили, змочили дощі; насичений вологою після тривалих або сильних опадів.

    2. (Переносно, розм.) Знесилений, млявий, апатичний (про людину або її стан).

  • задощитися

    1. Про дощ: почати дощити, наставши після перерви або вперше за певний період.

    2. Розм. Про людину: потрапити під сильний, затяжний дощ, намокнути від нього.

  • задощити

    1. Почати дощити, перейти у стан дощу (про атмосферні опади).

    2. Розм. Сильно або тривало дощити, залити дощем.

  • задосить

    У діалектній мові: у знач. прислівника “достатньо”, “до́сить”, “замало” або частки “достатньо”, “замало”.

    У діалектній мові: у значенні прийменника “замість”, “натомість”.

  • задосадуватися

    Задосадуватися — відчути досаду, роздратування, сильне невдоволення через якусь ситуацію, чиїсь слова або вчинки; розгніватися, розсердитися.