1. (про ніс) Такий, що має задрані, підняті догори ніздрі; з гордовито піднятою головою.
2. (перен., розм., про людину) Наданий, самовпевнений, що виявляє зневажливу гордовитість; зарозумілий.
Словник Української Мови
1. (про ніс) Такий, що має задрані, підняті догори ніздрі; з гордовито піднятою головою.
2. (перен., розм., про людину) Наданий, самовпевнений, що виявляє зневажливу гордовитість; зарозумілий.
Задрайка — спеціальний пристрій у вигляді металевої пластини з отворами та гвинтом, призначений для надійного закріплення (затягування) такелажу, тросів або снастей на суднах, човнах або в спортивному обладнанні.
Задрайка — розмовна назва будь-якого затискача, фіксатора або механізму, що служить для швидкого закріплення, затягування чи стягування чого-небудь (наприклад, ременя, мотузки, елемента одягу).
1. Почати дражнитися, вступити у взаємні дражни́ння, перекинутися дражни́лками.
2. Роздратуватися, розгніватися, втратити самовладання через чиїсь дії або слова.
1. Викликати в когось дражливість, неприємне відчуття свербіння або печіння на шкірі.
2. Роздратувати, роздразнити когось своєю поведінкою, вчинками, словами; спровокувати на якусь реакцію (часто жартівливо або злегка).
3. (переносно) Викликати сильне бажання чогось, збудити непереборний інтерес або цікавість до чогось, лишивши незадоволеним це почуття.
1. (про тварину, переважно про корову) така, що дає подвійну порцію молока після однієї доїнки; подоєна вдруге.
2. (переносно, розмовне) дуже втомлений, знесилений; виснажений до крайності.
1. (Про місцевість, територію) Такий, що його залили, змочили дощі; насичений вологою після тривалих або сильних опадів.
2. (Переносно, розм.) Знесилений, млявий, апатичний (про людину або її стан).
1. Про дощ: почати дощити, наставши після перерви або вперше за певний період.
2. Розм. Про людину: потрапити під сильний, затяжний дощ, намокнути від нього.
1. Почати дощити, перейти у стан дощу (про атмосферні опади).
2. Розм. Сильно або тривало дощити, залити дощем.
У діалектній мові: у знач. прислівника “достатньо”, “до́сить”, “замало” або частки “достатньо”, “замало”.
У діалектній мові: у значенні прийменника “замість”, “натомість”.
Задосадуватися — відчути досаду, роздратування, сильне невдоволення через якусь ситуацію, чиїсь слова або вчинки; розгніватися, розсердитися.