1. Потрапити у важке, безвихідне становище; опинитися в складних обставинах, з яких важко вибратися.
2. Загрузнути, застрягнути у чомусь в’язкому (наприклад, у болоті, грязі).
3. Розм. Сильно забруднитися, випачкатися.
-
задряпати
1. Забруднити, замазати рідким, в’язким або липким, зазвичай неохайно або випадково.
2. Перен. Нерозбірливо написати, намалювати щось; зробити неякісний напис або малюнок.
3. Розм. Завдати поразки, перемогти когось у сутичці, змаганні.
-
задруга
1. Велика патріархальна сім’я, що об’єднує кілька поколінь найближчих родичів і веде спільне господарство, характерна для слов’янських народів у добу середньовіччя та збереглася в деяких регіонах до початку XX століття.
2. Назва видавничого товариства, заснованого українськими студентами у Львові (1874 р.), яке відіграло важливу роль у розвитку української культури, літератури та національної свідомості в Галичині.
3. (у переносному значенні) Тісна спільнота, братство людей, об’єднаних спільними інтересами, ідеями або працею.
-
задрочитися
1. (розм., експрес.) Захопитися чимось надмірно, віддаватися якійсь справі чи заняттю з надзвичайною інтенсивністю, часто до невтоми, зневажаючи інші потреби або обов’язки; стати затятим прихильником, ентузіастом (зазвичай про хобі, комп’ютерні ігри, колекціонування тощо).
2. (вульг., груб.) Займатися мастурбацією; онанувати.
-
задросельований
1. (про людину) Такий, що має ознаки задрота — надмірно захоплюється чимось (переважно комп’ютерними іграми, технологіями, нішевими хобі), часто до фанатизму, що може супроводжуватися соціальною ізоляцією або глибоким зануренням у тему.
2. (переносно, про об’єкт, систему або процес) Навмисно ускладнений, перевантажений технічними деталями, непотрібною складністю або зайвими функціями, що робить його незручним для звичайного користування або розуміння.
-
задросельний
1. (спец.) Пов’язаний із задросельною заслінкою (дроселем) або її функціонуванням; призначений для регулювання потоку рідини чи газу в трубопроводі за допомогою дроселя.
2. (перен., розм.) Такий, що створює перешкоду, гальмує або обмежує розвиток, рух, вільне протікання чогось; перешкоджаючий.
-
задриґатися
1. Почати дриґати, здригатися, ритмічно або мимовільно сіпатися, тремтіти (переважно про кінцівки, частини тіла).
2. Розм. Почати швидко трястися, вібрувати (про механізми, транспорт тощо).
3. Перен., розм. Піддатися сильному хвилюванню, збудженню, затривожитися.
-
задриґати
1. Почати дриґати, здригатися, сіпатися від холоду, страху, хвилювання тощо; затріпотіти.
2. Розм. Почати швидко тікати, кинутися навтьоки; задрапати.
-
задрипатися
1. Стати дрипаним, зношеним, втратити первісний вигляд через тривале носіння або використання (про одяг, тканину).
2. Перен. Стати заяложеним, забутим, втратити колишню значимість, актуальність або привабливість.
3. Розм. Забруднитися, замазатися (частіше про дитину).
-
задрипати
1. (розм.) Стати дуже брудним, забруднитися, особливо внаслідок потрапляння рідкої грязі, багна; випачкатися.
2. (перен., розм., зневажл.) Стати занедбаним, зношеним, втратити пристойний вигляд; затертися, злиняти.
3. (перен., розм., зневажл.) Дуже втомитися, знесилитися від тривалої ходьби, роботи; заклапатися.