Словник Української Мови
1. Обрядові дії, пов’язані з початком жнив, перший зріз колосся або перші зібрані снопи, що супроводжувалися певними ритуалами та віруваннями.
2. Народне свято, яке відзначалося на початку жнив і мало магічне, обрядове значення для забезпечення успішного збору врожаю.
3. Перші зібрані колосся або снопи з нового врожаю, які вважалися особливо цінними та використовувалися в обрядах.
1. (діал.) Починати жнива, приступати до збирання врожаю хліба серпом або косою.
2. (перен., рідк.) Починати якусь важливу, масштабну або тривалу справу; приступати до основної частини діяльності.
1. Починати жнива, приступати до збирання врожаю зернових культур серпом або косою.
2. У народній обрядовості: здійснювати ритуальний початок жнив, зрізаючи перші колоски зі спеціальними піснями та діями.
1. Дія за значенням дієслова “зажинати” — початок жнив, обрядове збирання перших снопів нового врожаю, що супроводжувалося певними ритуалами та віруваннями.
2. Обрядовий святочний сніданок або обід під час початку жнив, на який збиралися жниці та господарі.
3. Перші зжаті снопи або перша ділянка зжатого хліба на полі.
1. Початок жнив, перше зрізування хліба серпом або косою; обрядові дії, пов’язані з початком збирання врожаю.
2. Перший сніп, зжатий на початку жнив, якому в народних повір’ях надавалося магічного значення.
3. Перша ділянка поля, з якої починають жати.
4. У переносному значенні — початок, рання стадія якоїсь діяльності або процесу.
1. (розм.) Затриматися, забаритися десь, довго чекати на когось або на щось.
2. (заст.) Забажати, захотіти чогось; почати прагнути чогось.
1. (діал.) Тривало чекати, вичікувати когось або чогось; заздалегідь готуватися до чогось.
2. (діал.) Затримувати, змушувати когось довго чекати.
Зажидання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Рожнятівської селищної громади.
1. (діал.) Початок, зародок чогось; перші ознаки появи або розвитку.
2. (діал.) Молодий пагін, паросток рослини; також молода травинка.
1. Про спосіб смерті або поховання: коли жива істота (людина, тварина) ще не померла, перебуває у свідомості та здатна відчувати біль або страждання.
2. Переносно: про душевні страждання, сильні негативні переживання, які людина зазнає, будучи повністю свідомою та нездатною їм запобігти.