1. (розм.) Затриматися, забаритися десь, довго чекати на когось або на щось.
2. (заст.) Забажати, захотіти чогось; почати прагнути чогось.
зажидатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Затриматися, забаритися десь, довго чекати на когось або на щось.
2. (заст.) Забажати, захотіти чогось; почати прагнути чогось.
Відсутні