Словник Української Мови
Замацаний (від дієслова “замацати”) — такий, що має ознаки мацання, тобто нечіткий, розпливчастий, з розмитими контурами (переважно про зображення, відбиток, почерк тощо).
Замацаний — такий, що став менш виразним, стерся або пошкодився внаслідок дотиків, механічного впливу (наприклад, про монету, гравюру, напис).
Замацаний (переносно) — такий, що втратив чіткість, виразність, став звичайним, банальним через надмірне вживання або повторення (про думку, фразу, образ).
1. Робити замах, готуватися вдарити когось або щось, піднімаючи руку з предметом або без нього.
2. Перен. Намірятися зробити щось значного, важливого, амбітного, братися за велику справу (часто з відтінком іронії або сумніву в успіху).
1. Робити замах, піднімати руку (або щось у руці) для удару, кидка чи іншої дії, що потребує розмаху.
2. (переносне значення) Мати намір зробити щось, задумувати, планувати (зазвичай щось негативне або проти когось).
1. Дія за значенням дієслова “замахуватися” — підняття руки або предмета для удару, кидка чи іншого різкого руху з метою влучення в когось або щось.
2. (переносно) Намір, спроба вчинити щось проти когось або чогось, зазіхання на щось (наприклад, на життя, владу, права).
Захворіти на хворобу, яка називається “махорка” (туберкульоз легень).
Зазнати негативного впливу, “заразитися” від чогось поганого, шкідливого (переносне значення).
Замахорювати — (розм.) починати махоріти, ставати махорним, тобто втрачати свіжість, псуватися (про продукти харчування, особливо про хліб).
Замахорювати — (перен., розм.) починати виявляти ознаки занепаду, ставати менш якісним, цінним або інтенсивним; марнішати.
1. Забруднитися, покритися плямами, втратити чистоту (переважно про одяг, білизну).
2. Перен. Втратити чистоту думок, моральну незаплямованість; заплямувати себе вчинками, поведінкою.
1. (розм.) Почати махорити, тобто виконувати роботу недбало, повільно або неохоче; забаритися, загаятися.
2. (перен., розм.) Впасти в задуму, замислитися, зануритися в роздуми, забувши про час або навколишнє.
1. Різким рухом підняти руку (або предмет, що в ній тримається), щоб нанести удар когось або по чомусь.
2. Перен. Намітити, задумати здійснити щось дуже сміливе, грандіозне або майже нездійсненне.
3. Розм. Задумати, планувати зробити щось (часто з відтінком невпевненості в результаті).
1. Різко підняти руку (або іншу кінцівку) з предметом або без нього, щоб зробити удар, кинути щось або для іншої різкої дії.
2. Перен. Намітити, задумати здійснити щось дуже сміливе, грандіозне або навіть зухвале.
3. Розм. Захотіти, спробувати щось зробити, часто з відтінком зухвалості або невідповідності можливостям.