Словник Української
1. У математиці: диференціальний оператор другого порядку, що є сумою других частинних похідних функції по всіх незалежних змінних; позначається символом Δ або ∇².
2. У фізиці: оператор Лапласа, що застосовується для опису різних фізичних полів (наприклад, гравітаційного, електростатичного) у рівняннях математичної фізики, зокрема в рівнянні Лапласа та рівнянні Пуассона.
1. Місто в Аргентині, столиця провінції Буенос-Айрес, великий промисловий центр і порт на південному березі естуаріо Ріо-де-ла-Плата.
2. Коротка назва естуаріо (затока-гирло) Ріо-де-ла-Плата, утвореного злиттям річок Парана та Уругвай на східному узбережжі Південної Америки, між Аргентиною та Уругваєм.
1. Стосується Ла-Плати — великої річкової естурії на південному сході Південної Америки, утвореної злиттям річок Парана та Уругвай, або до однойменної затоки Атлантичного океану.
2. Пов’язаний з регіоном або країнами басейну Ла-Плати (переважно Аргентиною та Уругваєм).
1. Різко схопити, вхопити когось або щось, часто з наміром заволодіти, захопити.
2. Швидко взяти, привласнити собі щось, зазвичай чужу річ; украсти.
3. Про захоплення, затримання когось органами влади або силовими структурами.
4. У переносному значенні: раптово зрозуміти, усвідомити щось, «схопити» думку.
1. Розмовне: швидко схопитися, ухопитися за щось руками, часто з метою утриматися або підтягнутися.
2. Переносне, розмовне: намагатися заволодіти чимось, отримати щось для себе, часто з відтінком корисливості або жадібності.
3. Розмовне: несподівано або різко впасти, ударитися об щось (про предмет або людину).
Хімічна речовина або біологічний засіб, призначений для знищення личинок комах (наприклад, комарів, мошок) на стадії їхнього розвитку до дорослої форми.
Хімічні препарати або біологічні засоби, призначені для знищення личинок та гусениць комах і інших шкідників на ранніх стадіях їхнього розвитку.
1. Морська ссавець родини тюленевих, поширений у північній частині Тихого океану; один з видів плямистого тюленя (Phoca largha).
2. Рідкісне прізвище українського походження.
1. Музичний термін, що позначає повільний, широкий, розспівний темп, швидше за ларго, але повільніше за адажо (від італ. larghetto — зменшувальне від largo).
2. Назва музичної п’єси або окремої частини музичного твору, виконаної в такому темпі.