1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Те саме, що ви́волік — дія за значенням виволікти (витягти, виволокти); результат такої дії.
-
ексумбрела
Ексумбрела — власна назва найбільшого в світі парасольки-зонтика, встановленої як архітектурний об’єкт на набережній міста Севілья (Іспанія); металева конструкція з дерев’яним покриттям, що створює затінений майданчик для громадських заходів.
-
виловлювання
1. Дія за значенням дієслова “виловлювати”; процес добування, витягання когось або чогось із води, рідини або сипкого середовища.
2. Переносно: процес виявлення, розпізнання або виокремлення певних елементів, фактів, інформації з масиву даних, тексту, розмови тощо.
3. У техніці та технологіях: процес захоплення, збору або відловлювання чогось (наприклад, виловлювання сигналу, часток, даних).
-
ганоматит
Ганоматит — рідкісний мінерал, водний фосфат кальцію та алюмінію, який зустрічається у вигляді дрібних кристалів або кірок у зонах окиснення деяких родовищ.
-
вилов
1. Дія за значенням дієслова виловити; процес добування, витягування когось або чогось із води, повітря, середовища перебування.
2. Кількість, обсяг виловленої риби, морських тварин, ракоподібних тощо за певний період або на певній території; улов.
3. Спеціальна дія з відлову, знешкодження або знищення тварин (наприклад, безпритульних собак, шкідників) з метою регулювання їх чисельності.
-
ексудація
1. (у медицині) Випіт, вихід рідини (плазми крові, лімфи) з судин у тканини або порожнини тіла внаслідок запалення, що супроводжується набряком.
2. (у геології) Виділення рідини (наприклад, води, нафти) з гірських порід під тиском або внаслідок їх деформації.
-
вилкоподібність
Вилкоподібність — властивість або стан, за якого щось має форму, схожу на вилку; роздвоєність, розгалуженість у формі вилки.
Вилкоподібність — у медицині та анатомії: характерна будова або форма органу, що нагадує двогілкову вилку (наприклад, вилкоподібність язичка, вилкоподібність хвоста у хребетних).
-
ганобласт
1. (геол.) Мономінеральна гірська порода, що складається майже виключно з одного мінералу (наприклад, кварцит, вапняк), утворена внаслідок метаморфізму.
2. (біол., заст.) Клітина, здатна до запліднення; гамета (яйцеклітина або сперматозоїд).
-
вилки
1. Множина від слова “вилка” — столові прилади з руків’ям і двома або більше зубцями, призначені для наколювання їжі або її підтримання під час приготування.
2. Розмовна назва квіткової капусти, що утворює їстівну головку з товстих м’ясистих квітконіжок.
3. Розмовна назва розвилених рогів у оленя, лося, косулі.
4. Розмовне позначення розгалуження, роздвоєння чого-небудь (наприклад, дороги, річки, трубопроводу).
5. У техніці — деталь, пристрій або конструкція, що має форму роздвоєння або розгалуження (наприклад, вилка велосипеда, вилка карданного вала).
-
ексудативний
1. (мед.) Пов’язаний з ексудацією, що стосується виділення рідини (ексудату) з судин у тканини або порожнини організму при запальних процесах.
2. (мед.) Характеризований наявністю або утворенням ексудату, наприклад, про ексудативний плеврит, ексудативну форму захворювання.