1. Право на отримання у спадок майна померлого лише одним із його нащадків, зазвичай старшим сином, що було поширено в середньовіччі та в деяких монархіях для збереження цілісності земельних володінь і титулів.

2. Система успадкування престолу, державної влади або майна, за якої право на це має лише одна особа (наприклад, старший син монарха), що виключає поділ спадщини між іншими спадкоємцями.

Особа, яка є єдиним спадкоємцем за законом або заповітом і успадковує все майно померлого.

1. Міфічна істота у вигляді коня з одним довгим рогом на чолі, що символізує чистоту, благородство та чарівну силу.

2. У сучасному бізнес-сленгу — приватна компанія-стартап, ринкова вартість якої перевищує 1 мільярд доларів США.

3. Рідкісна тварина, що вважається унікальною або майже неіснуючою в певному контексті (переносне значення).

Єдинопочаток — власна назва, історичний термін для позначення центрального органу влади в Українській Народній Республіці (УНР), створеного у 1919 році, який об’єднував у собі законодавчу та виконавчу владу в умовах воєнного часу.

Єдинопочаток — загальний термін, що означає принцип єдиноначальності, централізації керівництва в одних руках або в одному органі.

Жінка або дівчина, що належить до того самого племені, народу чи етнічної спільноти, що й інші особи, про яких йдеться; співвітчизниця за походженням.

Переносно: жінка або дівчина, близька за духом, переконаннями, інтересами або діяльністю; однодумка, однодумиця.