1. Стосовний до друїдів, що стосується давніх кельтських жерців-чаклунів, їх вірувань, обрядів, культури чи організації.
2. Характерний для друїдів або пов’язаний з ними, властивий їхній релігійній практиці чи світогляду.
Словник Української Мови
1. Стосовний до друїдів, що стосується давніх кельтських жерців-чаклунів, їх вірувань, обрядів, культури чи організації.
2. Характерний для друїдів або пов’язаний з ними, властивий їхній релігійній практиці чи світогляду.
Друмліни — невеликі видовжені пагорби льодовикового походження, складені з морени (валунно-глинистого матеріалу), які мають обтічну, часто ложкоподібну форму з пологим підняттям у бік руху льодовика та крутим схилом з протилежного боку.
Друмев — власна назва, що позначає українське прізвище.
Друмев — власна назва, що позначає географічний об’єкт (наприклад, гору або місцевість).
Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “друкувати”, що означає такий, який зараз здійснює процес друку, відбиває текст або зображення на папері або іншому матеріалі за допомогою друкарського пристрою.
1. Про текст, твір, зображення тощо: з’являтися в друкованому вигляді, публікуватися у пресі, книжці, журналі або на паперовому носії за допомогою друкарського обладнання.
2. Про автора, особу: мати свої твори, статті, роботи опублікованими в друкованих виданнях.
3. У комп’ютерній техніці: виводитися на папір за допомогою принтера; бути роздрукованим.
4. Заст. Про тканину: покриватися, наноситися візерунком, малюнком за допомогою спеціальної техніки (набивання, штампування).
1. Відтворювати текст, зображення чи іншу інформацію на папері, тканині або іншому матеріалі за допомогою друкарського верстата, принтера чи аналогічного технічного пристрою.
2. Переносити інформацію на папір або інший носій за допомогою комп’ютерного принтера (струменевого, лазерного тощо).
3. Публікувати, розміщувати у друкованому виданні (газеті, журналі, книзі).
4. Виготовляти відбитки, відтиски з гравюрної форми, штампу або печатки.
5. У комп’ютерній термінології — виводити дані з електронного файлу на друкований пристрій для отримання твердої копії.
1. Прикметник, що стосується процесу друкування, пов’язаний з ним або призначений для нього (наприклад, про машину, пристрій, технологію).
2. У складі терміна “друкувальний верстат” — спеціалізована машина для нанесення тексту чи зображення на папір або інший матеріал шляхом друку.
1. Який належить до друку, пов’язаний з ним або призначений для нього.
2. Який відтворено за допомогою друкарського верстата, преса або іншого технічного засобу для множення тексту чи зображення на папері чи іншому матеріалі.
3. Який опубліковано, оприлюднено у вигляді видання (книги, газети, журналу тощо).
1. Належний друкарці, властивий друкарці, стосовний до друкарки.
2. Призначений для друкарки, створений для використання друкаркою.