Амбра — це сірувата воскоподібна субстанція, що виробляється в травній системі кашалотів. У парфумерній справі її цінують за здатність фіксувати аромат, роблячи парфуми стійкішими. У цитаті зазначається, що «кита ж відрижка амброю зоветься», і саме завдяки киту цей продукт має високу вартість (Забашта, Пісня.., 1961, 109).

Застаріле значення: парфуми, пахощі. Як свідчать літературні джерела, слуги знаті вживали амбру та лаванду (Л. Укр., IV, 1954, 149), а на східних базарах торгували, викрикуючи: «Амбра! Мускус! Пахощі сходу!» (Тулуб, Людолови, І, 1957, 218).

Амбразура — це жіночий рід іменника, що позначає отвір у стіні фортифікаційної споруди, бастіону або бронебашти, призначений для ведення вогню та огляду місцевості. У художній літературі зустрічаються описи високих мурів з вартовими вежами та такими отворами, а також зауваження, що лише зблизька можна розгледіти ці прямокутні прорізи, які забезпечують гарний огляд.

В архітектурі термін вживається для позначення віконного або дверного прорізу в стіні будівлі, який має розширення у внутрішню частину приміщення. Літературні приклади описують, як площа була завалена уламками з орнаментами таких прорізів, а також як за широким віконним отвором видно було крони дерев у парку.

1. Приємний, ароматний запах; пахощі.

2. Уживається іронічно для позначення різкого, переважно неприємного запаху; сморід.

Амброзія — іменник жіночого роду. У міфах Стародавньої Греції так називали пахучу страву, якою харчувалися боги; вважалося, що саме вона дарувала їм нев’янучу молодість, досконалу вроду та життя без смерті.

Амбротипія — це спосіб фотографії, запатентований 1855 року, за якого на скляній пластині створюється колоїдний позитив із срібним зображенням. Відбиток, отриманий цим методом, з будь-якого ракурсу сприймається як позитив.