Словник Української Мови
1. (у біології, мікробіології) Таке, що добре росте, розвивається або живе в кислому середовищі; кислолюбне. Наприклад: ацидофільні бактерії, ацидофільна мікрофлора.
2. (у сільському господарстві, харчовій промисловості) Таке, що відноситься до корисних мікроорганізмів (лактобактерій), які використовуються для сквашування молока та виробництва кисломолочних продуктів. Наприклад: ацидофільна паличка, ацидофільна закваска, ацидофільне молоко.
1. (біол., мікробіол.) Про мікроорганізми, бактерії, грибки тощо: такий, що добре росте, розвивається або проявляє активність у кислому середовищі.
2. (біол., цитол.) Про клітинні структури, тканини тощо: такий, що легко пофарбовується кислими барвниками.
1. Організм (рослина, бактерія, гриб тощо), що пристосований до життя в кислому середовищі, наприклад, на торфовищах, в хвойних лісах або в ґрунтах з низьким рівнем pH.
2. Рослина, яка виростає переважно на кислих ґрунтах і є індикатором такої кислотності (наприклад, чорниця, брусниця, сфагновий мох).
1. Організм (бактерія, рослина тощо), що не витримує кислого середовища та потребує для свого розвитку лужної або нейтральної реакції.
2. Клітина або тканина, що не здатна накопичувати кислі барвники через особливості своєї хімічної структури.
1. (у біології, мікробіології) Такий, що не витримує кислого середовища, гине або не розвивається в ньому; протилежне до ацидофільний. Про мікроорганізми, клітини тощо.
2. (у хімії, техніці) Такий, що не стійкий до дії кислот, руйнується під їх впливом; кислотонестійкий. Про матеріали, покриття тощо.
Ацидурія — підвищене виділення з сечею органічних кислот (наприклад, молочної, оцтової, лимонної) або їх солей, що може бути ознакою порушення обміну речовин.
1. Властивість ациклічного, тобто такого, що не містить циклів, замкнутих контурів або повторюваних структур; відсутність циклічності.
2. (У математиці, теорії графів) Властивість графа, який не містить жодного циклу, тобто шляху, що починається і закінчується в одній вершині; лінійна або деревоподібна структура зв’язків.
3. (У хімії) Властивість органічної сполуки, молекула якої не містить замкненого кільця атомів; належність до класу ациклічних (аліфатичних) сполук.
4. (У програмуванні та інформатиці) Властивість залежностей або структури даних, в якій відсутні посилання, що утворюють замкнений ланцюг (наприклад, ациклічний граф залежностей).
1. Органічна сполука, що утворюється в результаті реакції альдегіду з двома молекулами спирту; є похідним геміацеталю, де гідроксильна група замінена на алкільну або ацильну.
2. У вузькому значенні — ацеталь, утворений з альдегіду оцтової кислоти (ацетальдегіду).
Хімічна реакція, в якій відбувається одночасне введення ациламіно- та алкіл-груп в органічну молекулу, зазвичай в органічному синтезі для отримання складних сполук.
Хімічний процес, реакція введення ациламінової групи (–NH–CO–R) в органічну сполуку, де R — органічний радикал; ацилування за участю аміногрупи.