1. Зменшувально-пестлива форма від слова “брошура”: невелика за обсягом, тонка книжечка (зазвичай з м’якою палітуркою), що містить популярний або довідковий матеріал на певну тему.

2. (у спеціальному вжитку) Назва конкретного друкованого видання, серії видань або бібліотеки брошур, що має власну назву “Брошурка” (наприклад, “Бібліотека “Брошурка””).

Невелика за обсягом книжка (зазвичай до 48 сторінок), що видається в м’якій паперовій обкладинці, часто інформаційного, рекламного або пропагандистського характеру.

Окреме видання, зазвичай невеликого формату, присвячене одній конкретній темі, питанню або події.

1. Невелика прикраса для одягу, зазвичай з металу, дорогоцінного каміння чи інших матеріалів, що кріпиться до тканини за допомогою шпильки, застібки або булавки.

2. Рідкісне, застаріле значення: невелика броня, захист для грудей (напр., у вигляді нагрудної пластини).

1. (від фр. brochette — рожен, шпичка) Кулінарний термін для позначення страви, приготованої шляхом нанизування шматочків м’яса, птиці, риби, морепродуктів або овочів на дерев’яну або металеву шпажку (рожен, шампур) з подальшим запеканням або смаженням; також сама така шпажка з продуктами.

2. (в ювелірній справі) Вид прикраси (брошки), зазвичай великої та витонченої, що кріпиться до одягу за допомогою шпильки або застібки.

Броше — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.

1. Мінерал класу фосфатів, гідрофосфат міді з формулою Cu₃(PO₄)₂·3H₂O, що утворює кристали ромбічної сингонії змарагдово-зеленого кольору; рідкісний колекційний мінерал, який зустрічається в зонах окиснення родовищ міді.

1. (від фр. broche) Застібка для одягу, прикраса у вигляді шпильки з декоративною головкою, що використовувалася в давні часи; фібула.

2. (від фр. broche) Рідкісна назва для брошки — прикраси з металу, часто з дорогоцінним камінням, що прикріплюється до одягу за допомогою шпильки або затискача.

3. (від англ. brooch) У сучасній українській мові (частіше в журналістиці чи описовій літературі) — те саме, що брошка; декоративна застібка для одягу як аксесуар.

Броччіо — власна назва італійського вина, що виробляється в регіоні Марке з винограду сорту Монтепульчано та/або Санджовезе; має категорію якості DOC (Denominazione di Origine Controllata).

1. Власна назва технологічного процесу в металургії, що означає безперервне розливання сталі у вигляді тонкої стрічки (завтовшки кілька міліметрів) безпосередньо з рідкого металу, мінуючи традиційну стадію виливки злитків та їх прокатки; технологія тонкосмугового безперервного лиття.

2. Загальна назва промислового устаткування (агрегату, лінії) для реалізації однойменного процесу безперервного розливання тонкої металевої стрічки.

Брохонема — власна назва роду викопних кільчастих червів (Annelida), що існували в ордовицькому періоді; скам’янілі рештки представників цього роду знаходять переважно у відкладеннях Балтійського регіону.