• аж

    Частка, що слугує для посилення інтенсивності ознаки або дії. Наприклад: «Земля, здається, аж горить»; «Ніч була темна, аж чорна». Повторена форма «аж-аж-аж» виражає надзвичайно сильне бажання або найвищу ступінь якості: «А їсти, кумо, аж-аж-аж!». У складі сполучень: «аж геть» — дуже далеко; «аж надто» — вкрай, надзвичайно; «аж ніяк не» — анітрохи не, зовсім не.

    Вживається перед словами, що позначають кількість, наголошуючи на її значному розмірі; має значення «цілий», «повний». Наприклад: «Аж три довгі роки»; «у льох аж два повело його».

    Використовується перед словами, що вказують на місце або час дії, часто з прийменниками (до, за, на), позначаючи досягнення віддаленої або крайньої межі; відповідає слову «самий». Наприклад: «Аж по воді розіслала зеленії віти»; «Місяць сходив аж перед світанком». Таке саме значення має в підрядних реченнях часу зі сполучниками «поки», «доки»: «Стає тихо-тихо, аж доки не заляскає соловей». Усталені вирази: «аж он» — он там, далеко; «аж ось (от) де» — так ось де; «аж ось (от) коли» — так ось коли.

    Служить для вираження несподіваної дії; відповідає за значенням «як ось», «коли раптом». Наприклад: «Дивлюся, аж світає»; «прокинувся — аж перед ним Гадюка». У складі виразів: «аж гульк (глядь)» — коли раптом; «аж ось (от)» — коли раптом.

    Сполучник, що вживається для: 1) зв’язку підрядного наслідкового речення з головним, маючи значення «так що» («Віють вітри, аж дерева гнуться»); 2) вираження протиставного зв’язку між сурядними реченнями або однорідними членами, відповідаючи сполучникам «а», «а тим часом» («Я думала, що спить батько. Аж він умирає»); 3) зв’язку підрядного речення часу з головним у значенні «доки», «поки» («Треба було чекати, аж лихо порозносить»).

  • ажапсандал

    Ажапсандал — це кавказька кулінарна страва, основним компонентом якої є баклажани, а також помідори, цибуля та картопля. У Туреччині та Болгарії існує аналогічна страва під назвою «імамбаялди».

  • ажарагс

    Ажарагс — це духовий інструмент латиського походження, для виготовлення якого традиційно використовують ріг кози.

  • ажгон

    Ажгон — це однорічна культура з родини зонтичних, що містить ефірні олії. Він також відомий під назвою індійський кмин. Його насіння застосовують як пряність, зокрема для ароматизації плову в кухнях народів Середньої Азії.

  • ажень

    Слово «ажень» є діалектним підсилювальним частником, що відповідає за значенням слову «аж» (детальніше див. у відповідній статті «аж 1»). Ілюстрацією вживання можуть бути такі приклади: «Він отямився ажень, коли знов узято його за плече» (Фр., IV, 1950, 484) та «Голуби ажень вилискують від ситості й гарного догляду» (Донч., І, 1956, 53).

  • ажитація

    Ажитація, -ї, ж. (застаріле). Стан сильного збудження, нервове хвилювання.

    Приклад використання: Йон перебував у стані ажитації й щось гарячково шепотів сусідові (Коцюб., І, 1955, 277).

    Приклад використання: Схвильований, він почав махати руками й розкидати папери (Смолич, І, 1958, 383).

  • ажитофазія

    Мовлення, що надмірно прискорене, з невиразною артикуляцією та випадінням окремих слів.

    Порушення темпу й чіткості мови, коли вона стає дуже швидкою, незрозумілою і виникає на тлі мовецького збудження чи ажитації.

  • аерофітон

    Аерофітон — це група наземних водоростей, що зростають на поверхні кори дерев або скель.

  • аерофітотерапія

    Аерофітотерапія — це метод лікування та профілактики, заснований на вдиханні повітря, збагаченого рослинними ароматичними сполуками (ефірними оліями). Ці речовини мають цілющий ефект: знищують бактерії, зменшують запалення, полегшують біль, заспокоюють нервову систему та знімають спазми.

  • аерофобія

    Страх перед польотами літаками, який може виступати самостійним фобічним розладом або бути проявом інших страхів, зокрема клаустрофобії чи акрофобії.

    Патологічний страх перед протягами.

    Судомна реакція шкіри, що виникає через її подразнення слабким потоком повітря.