• вітаміни

    Органічні сполуки різної хімічної будови, необхідні для нормального обміну речовин, життєдіяльності та розвитку організму, які в основному надходять із їжею.

    Лікарські препарати або харчові добавки, що містять такі сполуки, використовуються для профілактики та лікування авітамінозів.

  • епікард

    Епікард — зовнішня серозна оболонка серця, що є внутрішнім листком перикарда (серозної сумки серця) і щільно зростається з міокардом.

  • вітамін

    1. Органічна сполука, необхідна для нормального функціонування живого організму в невеликих кількостях, що надходить переважно з їжею, оскільки не синтезується або синтезується в недостатній кількості; зазвичай вживається у множині (“вітаміни”).

    2. Лікарський препарат, що містить таку сполуку, застосовуваний для профілактики або лікування гіповітамінозу.

  • герильєри

    1. Учасники герильї — партизанської війни, які ведуть боротьбу проти регулярних військ або окупаційної влади на території, контрольованій противником, зазвичай використовуючи тактику невеликих, мобільних загонів, засідок і диверсій.

    2. (У переносному значенні) Ті, хто веде наполегливу, часто приховану боротьбу проти будь-якої домінуючої сили, системи чи ідеології.

  • віталістка

    Віталістка — жінка, яка дотримується філософської концепції віталізму, що пояснює життя наявністю особливої нематеріальної сили (життєвої сили, ентелехії).

    Віталістка — прихильниця або представниця віталізму в мистецтві, літературі (наприклад, течії початку XX століття, що акцентувала на життєствердних мотивах, силі природи та інстинкту).

  • епікантус

    Епікантус — вертикальна шкірна складка біля внутрішнього кута ока, що напівприкриває сльозовий горбик; характерна ознака для монголоїдної раси, а також зустрічається при деяких хромосомних захворюваннях.

  • віталіст

    1. Послідовник філософського напряму віталізму, який вважає, що життєві явища неможливо повністю пояснити лише законами фізики та хімії, і визнає наявність особливої «життєвої сили» (лат. vis vitalis).

    2. Представник напряму в мистецтві (наприклад, в українській літературі початку XX століття), для якого характерне шанування життя як найвищої цінності, прагнення до інтенсивного переживання буття, культ сили та здоров’я.

  • герильєр

    Герильєр — власна назва українського виробника високоякісних мангалів, грилів та аксесуарів для приготування їжі на відкритому вогні.

    Герильєр — загальна назва продукції (мангалів, грилів, коптильнь) бренду «Герильєр», що характеризується міцністю конструкції, зручністю використання та особливим дизайном.

  • епіка

    1. Один з трьох основних родів художньої літератури (поряд з лірикою та драмою), що об’єднує твори, в яких відбувається об’єктивне зображення людини та її взаємодії з навколишнім світом, зазвичай у формі розповіді про події й вчинки персонажів у минулому.

    2. Сукупність народних героїко-історичних пісень, переказів, дум, казок, легенд тощо, що становлять героїчний фонд усної народної творчості.

    3. Перен. Про явище, подію або низку подій великого масштабу, що відзначаються винятковою значимістю, героїзмом, драматизмом або тривалістю.

  • віталізм

    1. Філософсько-біологічне вчення, що пояснює життєві явища наявністю особливої нематеріальної сили (“життєвої сили”, “ентелехії”), яка керує органічними процесами та відрізняє живі організми від неживої природи.

    2. У мистецтві та літературі — напрям або творча позиція, що проголошує культ життєвої сили, прагнення до життя, піднесення його біологічних основ, часто протиставляючи їх інтелектуалізму чи механістичному світогляду.