1. (діал.) Густа, непрозора рідина, мутний розчин; каламуть, мул.

2. (діал.) Про людину, яка говорить невиразно, недорікально або погано вимовляє слова.

3. (діал., заст.) Страва з борошна, замішана на воді; тісто для печення хліба або вареників.

4. (бот., діал.) Рослина з родини айстрових, татарник звичайний (Onopordum acanthium).

1. (історичне) Тонка металева смужка, переважно золота або срібна, яку носили як прикрасу на чолі; лобна прикраса, діадема, характерна для традиційного вбрання українських шляхтянок та заможних міщанок у XVI–XVIII століттях.

2. (історичне, архітектурне) Масивна, часто прикрашена різьбленням дерев’яна балка, що слугувала верхнім завершенням та опорою для стелі в традиційному українському житлі (хаті), звичайно розташована під стріхою; верхній вінок зрубу.

3. (діалектне, переважно західні регіони) Густа, непрохідна чаща, хаща в лісі; важкопрохідне місце, заросле колоддя.

1. Інтенсивний рух рідини з утворенням бульбашок, вихорів, хвиль, що супроводжується характерним звуком; кипіння, коливання поверхні води чи іншої рідини.

2. Переносно: інтенсивне, неспокійне виявлення якихось почуттів, думок, суспільних настроїв або подій; стан сильного хвилювання, занепокоєння, напруженості.

3. Рідко вживане: процес виділення газу з рідини внаслідок хімічної реакції або зміни фізичних умов.

1. (діал.) Те саме, що бурлак — наймит, що працював на річкових суднах, переважно на чумацьких човнах, або вантажник у річкових портах.

2. (перен., рідк.) Непосидюча, енергійна, метушлива людина; той, хто постійно в русі, щось робить.

3. (перен., рідк.) Про річку, потік або іншу рідину, що швидко тече, бурлить, викликає хвилювання на поверхні.

1. Історична назва найманого робітника на Україні (переважно в 17-18 ст.), який працював на чумацьких, рибальських промислах, соляних копальнях, у портах; наймит, носильник, вантажник.

2. Заст. та діал. Про людину міцної, кремезної статури; дужак, здоровило.

3. Заст. та діал. Про людину грубу, неотесану, невиховану; про того, хто поводиться галасливо, бурхливо.

Властивість за значенням прикметника “бурливий”; стан, коли щось бурхливо, неспокійно, інтенсивно рухається або відбувається.

Переносно: енергійність, жвавість, невгамовність у проявах характеру, діяльності, почуттях.

1. У народній творчості та фольклорі — фантастична істота, велетень або дух із кількома головами, що втілює стихійну силу природи або ворожі сили; багатоголовий персонаж казок, легенд, міфів.

2. Переносно — про людину з незвичайними, сміливими, часто безрозсудними думками та задумами; мрійник, винахідник, невгамовний зачинач чогось нового.

Бурлета — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також книг для дітей та підлітків.

1. Музична п’єса жвавого, грайливого характеру, часто з елементами гумору або пародії, що нагадує по стилю бурлескну поезію.

2. У театрі та літературі — комічний жанр, де високі, серйозні теми або герої навмисно зображуються в низькому, побутовому, часто вульгарному стилі, що створює контраст і комічний ефект; літературний твір такого роду.

3. У цирковому мистецтві — ексцентрична, гумористична сценка або виступ з елементами буфонади.

1. Літературний твір, у якому високі, серйозні теми чи герої навмисно зображуються в нарочито грубій, простонародній, комічній формі, що створює гротескний контраст між змістом і стилем викладу.

2. Музично-сценічний твір (опера, балет, оперета) або театральна вистава комічного, часто фарсового характеру з елементами пародії, сатири, побудовані на різких контрастах і перебільшеннях.

3. У мистецтві та культурі — стильова манера, прийом, що ґрунтується на навмисному поєднанні високого і низького, піднесеного і буденного для досягнення комічного або сатиричного ефекту.