бурма

[burmɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Тонка металева смужка, переважно золота або срібна, яку носили як прикрасу на чолі; лобна прикраса, діадема, характерна для традиційного вбрання українських шляхтянок та заможних міщанок у XVI–XVIII століттях.

  2. (Архітектура) –

    (історичне, архітектурне) Масивна, часто прикрашена різьбленням дерев’яна балка, що слугувала верхнім завершенням та опорою для стелі в традиційному українському житлі (хаті), звичайно розташована під стріхою; верхній вінок зрубу.

  3. (Ботаніка) –

    (діалектне, переважно західні регіони) Густа, непрохідна чаща, хаща в лісі; важкопрохідне місце, заросле колоддя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурма, р. бурми, д. бурмі, з. бурму, о. бурмою, м. бурмі, к. бурма

Більше записів