• декарбоксамідування

    Хімічний процес, реакція або ферментативне перетворення, в результаті якого від молекули органічної сполуки відщеплюється карбоксамідна група (-C(O)NH₂) з утворенням діоксиду вуглецю (CO₂) та аміну або аміаку (NH₃).

  • виколотий

    1. Який отримав колоті рани, поранений гострим предметом, що проколює.

    2. Який має отвір, пролом або слід від проколу; пробитий, проколений.

    3. Про очі: широко відкритий, витріщений (від сильного почуття — страху, здивування тощо).

  • декарбоетоксилювання

    Хімічний процес видалення карбоетоксильної групи (–COOC₂H₅) з молекули органічної сполуки.

  • виколоти

    1. Вибити, викувати (переважно про метал).

    2. Розширити, збільшити отвір, проріз за допомогою колоття, вибивання.

    3. Розм. Витратити, виплатити гроші (зазвичай велику суму або неохоче).

  • декарбобензоксилювання

    Хімічна реакція, в процесі якої від молекули органічної сполуки відщеплюється карбобензоксильна група (Cbz-захист), що зазвичай є етапом у синтезі пептидів для видалення тимчасового захисту аміногрупи.

  • виколоситися

    Про рослини: викинути колос, почати колоситися.

    Переносно, розмовне: досягти певного рівня розвитку, стати помітним, визначним у чомусь (зазвичай про здібності, талант).

  • декарбамоїлювання

    Хімічна реакція, внаслідок якої від молекули органічної сполуки відщеплюється карбамоїльна група (-CONH₂), що призводить до утворення аміну та вуглекислого газу або ізоціанату.

  • виколихуватися

    1. Поступово, з певними зусиллями вивільнятися, визволятися з колихи, гойдання або нестійкого положення.

    2. Переносно: старанно, з труднощами добиратися, добиратися до чогось, долаючи перешкоди або незручність.

  • декарбалкоксилювання

    Хімічна реакція, в процесі якої від молекули органічної сполуки відщеплюється карбоксильна група (-COOH), що призводить до утворення вуглекислого газу (CO₂) та відповідної похідної сполуки.

  • виколихувати

    1. Обережно, поступово колихаючи, вийняти, дістати звідкись або вивільнити з певного положення.

    2. Довгим, ритмічним коливанням спричинити виникнення, утворення чогось (наприклад, хвиль).

    3. Перен., розм. Викликати, породжувати якісь почуття, думки, стани (часто тривалою, ненав’язливою дією).