1. Який отримав колоті рани, поранений гострим предметом, що проколює.
2. Який має отвір, пролом або слід від проколу; пробитий, проколений.
3. Про очі: широко відкритий, витріщений (від сильного почуття — страху, здивування тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який отримав колоті рани, поранений гострим предметом, що проколює.
2. Який має отвір, пролом або слід від проколу; пробитий, проколений.
3. Про очі: широко відкритий, витріщений (від сильного почуття — страху, здивування тощо).
Відсутні