виколотий
[ʋɪkolotɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Медицина) –
Який отримав колоті рани, поранений гострим предметом, що проколює.
- (Техніка) –
Який має отвір, пролом або слід від проколу; пробитий, проколений.
- (Лінгвістика) –
Про очі: широко відкритий, витріщений (від сильного почуття — страху, здивування тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виколотий, р. виколотого, д. виколотому, з. виколотого, о. виколотим, м. виколотім