Словник Української
1. Власна назва технологічного процесу в металургії, при якому розплавлений метал (часто чавун) безперервно подається в кристалізатор для отримання злитків або заготовок, названа на честь американського інженера Джона Лапіна (John Laping).
2. Технічний термін для позначення безперервного розливу металу методом Лапіна, що є різновидом безперервного лиття.
1. (у техніці) Здійснювати лапінгування — процес тонкого притирання поверхонь деталей за допомогою абразивних паст для досягнення високої точності розмірів та якості обробки.
2. (у медицині, хірургії) Виконувати лапінгування — хірургічну маніпуляцію з видалення каменів з нирки або сечоводу шляхом їхнього подрібнення та вимивання.
1. (у техніці, про рідину) Підніматися по капілярах, просочуватися через пористий матеріал або вузьку щілину завдяки капілярному ефекту.
2. (переносно, розм.) Повільно, поступово або непомітно заповнювати собою якийсь простір, просочуватися, розповсюджуватися (наприклад, про вологу, запах, інформацію).
1. (про текст, написання) Перетворений на латинську графіку, адаптований до латинського алфавіту (латиниці).
2. (про мову, термінологію) Такий, що запозичений або перетворений з урахуванням норм і правил латинської мови.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лапа”: невелика лапа тварини або рука дитини.
2. Розмовна назва знака лапки (часто в множині — лапки), який використовується в пунктуації як парний розділовий знак для виділення прямих цитат, назв, слів, що вживаються в іронічному чи несвоєму звичайному значенні, тощо (напр., « », ” “).
3. Технічний елемент або деталь, що за формою або функцією нагадує лапку (наприклад, лапка швейної машини, лапка штатива).
1. Розмовна назва парних розділових знаків у вигляді двох ком (« ») або двох рисок („ “), що вживаються для виділення прямої мови, цитат, назв, слів, яким надається особливе чи іронічне значення, а також слів у переносному сенсі.
2. Зменшувально-пестлива форма від слова «лапа» у значенні кінцівка тварини з пальцями та кігтями.
1. Представник корінного фіно-угорського народу, що мешкає на півночі Скандинавії (у Норвегії, Швеції, Фінляндії) та на Кольському півострові Росії; саам.
2. (У широкому вжитку) Мешканець історичної області Лапландія, що охоплює північні території зазначених країн.
1. Жінка або дівчина, яка належить до народу саамів (лопарів), корінного населення Лапландії — історичної області на півночі Скандинавії та Кольського півострова.
2. Тепла жіноча зимова шапка з хутра (зазвичай вовни або хутра тварин півночі), що походить від традиційного саамського головного убору.
1. Стосується Лапландії — історичної та культурної області на півночі Європи, що охоплює північні частини Норвегії, Швеції, Фінляндії та Кольського півострова Росії, або її корінного народу — саамів (лопарів).
2. Стосується саамів (лопарів), їхньої мови, культури, традицій або побуту.
3. Зоогеографічний термін: поширений або характерний для Лапландії (наприклад, про тварин або рослини).