1. Представник арабського народу, корінний житель арабських країн.

2. Рідкісна назва арабської мови.

3. (історичне) У середньовічній Європі — вчений, філософ або лікар арабського походження, який зберігав і розвивав античні знання.

1. Жінка арабського походження, представниця арабських народів.

2. Назва старовинної народної пісні та танцю, що поширені в Україні, Білорусі та деяких інших слов’янських країнах, з ритмічним малюнком, близьким до польки; музичний розмір 2/4.

3. Назва народного парного танця на музику однойменної пісні.

4. Рідкісна назва рослини арабіс (Arabis), багаторічної трави родини капустяних.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. (біохімія) Полісахарид, що міститься в рослинних соках (особливо в акації та сливі), який при гідролізі дає арабінозу; арабінова камедь.

1. Органічна сполука, п’ятиатомний спирт (альдит), що міститься в деяких рослинах, зокрема в аравійській камеді, та може бути отриманий гідролізом рослинних полісахаридів; хімічна формула C₅H₁₂O₅.

Арабіноза — пентоза (моносахарид, що містить п’ять атомів вуглецю), альдопентозний цукор з формулою C₅H₁₀O₅, який зустрічається в природі, зокрема у складі рослинних полісахаридів (геміцелюлоз, пектинів) та деяких глікозидів.

1. Органічна сполука, похідне арабінози (пентози), у якій гідроксильна група замінена на інший залишок через глікозидний зв’язок; природні арабінозиди часто входять до складу рослинних глікозидів та антибіотиків.

1. Жінка, яка спеціалізується на вивченні арабської мови, літератури, історії та культури арабських народів; фахівчиня з арабістики.

2. Учений-філолог, дослідниця арабської мови та літератури.