• альтинг

    1. Назва однопалатного парламенту Ісландії, найстарішого діючого парламенту в світі, заснованого в 930 році.

    2. Назва законодавчих зборів (парламенту) у деяких інших країнах, зокрема історична назва парламенту на Фарерських островах.

  • альтино

    1. Високий сопрановий голос у хлопчиків до мутації, що за тембром нагадує жіноче сопрано, але має особливу яскравість і прозорість звучання; також — співак (хлопчик) з таким голосом.

    2. Рідкісне чоловіче ім’я італійського походження.

  • альтист

    1. Музикант, який грає на альті.

    2. Співак (зазвичай чоловік), голос якого належить до альтового діапазону.

  • альтистка

    1. Жінка, яка грає на альті (струнному музичному інструменті, більшому за скрипку).

    2. Співачка, що має голос типу альт (низький жіночий голос, за тембром близький до мецо-сопрано).

  • альтитуда

    1. В астрономії та геодезії — кутова висота світила над горизонтом, одна з координат у горизонтальній системі координат.

    2. У авіації, географії та топографії — абсолютна висота літального апарату або об’єкта на місцевості над рівнем моря (зазвичай виражається в метрах або футах).

  • альтроза

    Альтроза — вуглевод з групи моносахаридів, ізомер глюкози, що має формулу C₆H₁₂O₆ та зустрічається в деяких рослинах.

    Альтроза — рідкісна назва жіночого імені, що вживається в окремих регіонах.

  • альфа-активний

    1. (фіз., радіохім.) Про речовину, ізотоп або матеріал: такий, що випромінює альфа-частинки; здатний до альфа-розпаду.

    2. (перен., спец.) Про людину, особу: такий, що виявляє лідерські якості, домінує в соціальній групі; провідний, домінантний (за аналогією з альфа-самцем у біології).

  • альфатип

    Альфатип — власна назва системи набору та верстки тексту, що використовує фотонабірну машину з електронним керуванням для створення текстової інформації на фотоплівці або фотопапері.

  • альфа-фаза

    1. У фізиці та хімії — перша фаза кристалізації або фазового переходу в матеріалі, що характеризується певною атомною структурою (наприклад, альфа-фаза заліза), часто стабільна за нижчих температур.

    2. У нейронауці та дослідженні сну — один із основних ритмів електроенцефалограми (ЕЕГ), що виникає в стані спокійної бадьорості з закритими очима (частота 8–13 Гц) і пригнічується при уважній діяльності або відкритих очах.

    3. У менеджменті та розробці програмного забезпечення — рання, внутрішня тестова стадія розробки продукту, що передує публічній бета-фазі, під час якої основний функціонал перевіряється на критичні помилки.

  • альфіто

    1. (від грец. ἄλφιτον — борошно) — у давньогрецькій міфології: демонічна істота, персоніфікація борошна, що вважалася причиною хвороб, зокрема пропасниці; згадується в замовляннях та магічних папірусах.

    2. (у спеціалізованих контекстах) — рідкісна назва для борошна або борошняного виробу, що може вживатися в історичних, літературних або діалектних текстах.