Значення
- (Фізика) –
У фізиці та хімії — перша фаза кристалізації або фазового переходу в матеріалі, що характеризується певною атомною структурою (наприклад, альфа-фаза заліза), часто стабільна за нижчих температур.
- (Медицина) –
У нейронауці та дослідженні сну — один із основних ритмів електроенцефалограми (ЕЕГ), що виникає в стані спокійної бадьорості з закритими очима (частота 8–13 Гц) і пригнічується при уважній діяльності або відкритих очах.
- (Інформаційні технології) –
У менеджменті та розробці програмного забезпечення — рання, внутрішня тестова стадія розробки продукту, що передує публічній бета-фазі, під час якої основний функціонал перевіряється на критичні помилки.
Правопис та відмінювання
н. альфа-фаза, р. альфа-фази, д. альфа-фазі, з. альфа-фазу, о. альфа-фазою, м. альфа-фазі, к. альфа-фазо