• дибом

    1. У вертикальному положенні, перпендикулярно до земної поверхні (про рослини, предмети тощо).

    2. У стані нерухомості, без руху вперед (про зупинку, перебування на місці).

    3. У стані напруги, очікування, тривоги (про людину).

  • клубово-поперековий

    1. (анатомія) Стосовний до клубової кістки та попереку, що належить до цієї ділянки тіла.

    2. (медицина) Пов’язаний із захворюваннями, травмами або лікуванням клубової кістки та поперекового відділу хребта.

  • дибнутися

    1. Різко здригнутися, сіпнутися від несподіваності, переляку або болю; зірватися з місця раптовим рухом.

    2. Розмовне. Раптово та швидко рушити, піти або побігти кудись; відірватися від чогось.

  • клубово-лобковий

    1. (анат.) Стосовний до лобкової кістки та її з’єднання з клубовою кісткою; що належить до лобково-клубового симфізу (симфіз pubis).

    2. (мед.) Характеризує патологічний стан, запальний процес або травму в ділянці лобково-клубового зчленування.

  • дибнути

    1. Різко, з силою штовхнути, ударити когось або щось.

    2. Перен. різко, несподівано відмовити, відхилити чи скасувати щось.

    3. Розм. швидко піти, втекти, тікати.

  • клубовиння

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (рідко) Урбанонім — назва вулиці, місцевості або іншого географічного об’єкта, що походить від назви села Клубівня.

  • дибластний

    1. (біол.) Пов’язаний з дибластулою — стадією розвитку зародка тварин, на якій він має дві зародкові оболонки (ектодерму та ентодерму).

  • клубовий

    1. Який стосується клубу як організації, об’єднання людей за інтересами, професією тощо; властивий клубу.

    2. Який належить клубу як установі чи організації, що перебуває у її розпорядженні.

    3. Який стосується клубу як приміщення для зустрічей, відпочинку та розваг членів та відвідувачів; той, що відбувається у такому приміщенні.

    4. Який характерний для музики, що звучить у нічних клубах, танцювальних майданчиках; клубна музика.

  • дибластичний

    1. (у біології) такий, що має два зародкових листки (ектодерму та ентодерму); дволистковий (про тварин).

    2. (у медицині) такий, що походить або розвивається з двох різних видів тканини або клітин.

  • клубний

    1. Стосовний до клубу (громадської, спортивної, розважальної організації чи закладу), що належить клубу, властивий клубу.

    2. Призначений для відвідувачів нічного клубу, характерний для музики, атмосфери чи стилю одягу, притаманних таким закладам.

    3. У спорті: такий, що належить або стосується спортивного клубу, його гравців чи команди.