1. У вертикальному положенні, перпендикулярно до земної поверхні (про рослини, предмети тощо).
2. У стані нерухомості, без руху вперед (про зупинку, перебування на місці).
3. У стані напруги, очікування, тривоги (про людину).
дибом
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І очі на лоб позганяло, І дибом волос став сідий; Клубком із рота піна билась; Сама ж вся корчилась, кривилась, Мов дух вселився в неї злий. Тряслась, кректала, побивалась, Як бубен, синя стала вся; Упавши на землю, качалась, У барлозі мов порося.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прислівник () |