1. Стосунковий до Двійкарів — села в Україні, зокрема до Двійкарів у Чернігівській області.
2. Стосунковий до Двійкарів — села в Україні, зокрема до Двійкарів у Харківській області.
-
двоїчний
1. Який складається з двох частин, елементів або одиниць; подвійний.
2. (У математиці, інформатиці) Пов’язаний з системою числення, що має в основі число два; бінарний.
-
квазіідемпотентність
Властивість математичного об’єкта (наприклад, операції, матриці, елемента напівгрупи), за якої його багаторазове застосування дає результат, ідентичний результату одноразового або невеликої кількості застосувань, але не обов’язково задовольняє строгій умові ідемпотентності (де повторення не змінює результат).
У програмуванні та теорії баз даних — властивість операції, повторне виконання якої (особливо після збою або перезапуску) призводить до того самого стану системи, що й перше успішне виконання, навіть якщо вона не є строго ідемпотентною для всіх можливих вхідних даних.
-
двоїтися
1. Роздвоюватися, розпадатися на дві частини, дві гілки або дві подібні форми.
2. Про зір, свідомість тощо: ставати нечітким, розмитим, сприймати один предмет як два; розминатися.
3. Перен. проявлятися в двох різних, часто суперечливих, формах або значеннях; бути двозначним.
-
квазіідемпотентний
1. (математика, теорія множин) Такий, що має властивість квазіідемпотентності, тобто для якого виконується умова: об’єднання (або перетин) самої множини з собою дає ту саму множину: A ∪ A = A або A ∩ A = A.
2. (інформатика, теорія баз даних) Такий, що стосується операції, повторне виконання якої (наприклад, через збій системи) після першого успішного виконання призводить до того самого стану системи, що й після першого виконання, але може давати різні проміжні результати або повідомлення.
-
квазіядро
1. У фізиці елементарних частинок — короткоживучий стан сильної взаємодії між адронами (наприклад, нуклонами), який за своїми властивостями нагадує ядро, але не є стабільним утворенням.
2. У ядерній фізиці — модельна концепція, що описує внутрішню область важкого атомного ядра, де нуклони рухаються майже вільно, подібно до газу, але в середньому полі, створеному рештою нуклонів.
3. У астрофізиці — гіпотетичний щільний об’єкт у центрі деяких типів зір або активних галактичних ядер, що не є класичним щільним ядром, але виконує подібну функцію.
-
двоїти
1. Розділяти на дві частини, подвоювати; робити подвійним.
2. У математиці: збільшувати вдвічі, множити на два.
3. У техніці та обробці матеріалів: розпилювати колоду або брус вздовж на дві рівні частини.
4. Переносно: викликати сумніви, нерішучість; роздвоювати (про думки, почуття).
-
квазічастинка
Квазічастинка — у фізиці конденсованих середовищ: квантове збудження у колективній поведінці багатьох взаємодіючих частинок (наприклад, у кристалі, рідині або плазмі), яке в певних умовах проявляє властивості, подібні до властивостей елементарної частинки (маса, імпульс, спін), але не може існувати поза цим середовищем.
Квазічастинка — у фізиці твердого тіла: модельне поняття, що спрощує опис складних колективних явищ, представляючи їх як газ або рідину практично невзаємодіючих об’єктів (наприклад, фонон, екситон, плазмон, дірка).
-
двоїсто
1. У спосіб, властивий двом різним сутностям, явищам або поняттям; так, що поєднує в собі дві протилежні якості, ознаки або функції.
2. (У філософії, психології) Так, що відображає або містить у собі дві протилежні, часто суперечливі, сторони, принципи або початку (наприклад, добро і зло, світло і темрява, матеріальне і духовне).
-
квазіціна
1. (мистецтво) Стилізована, умовна зображення людини, характерна для давньої та народної творчості, де акцент робиться не на портретній схожості, а на символічному або декоративному представленні фігури.
2. (переносно) Про людину, яка поводиться нарочито важливо, урочисто або манірно, намагаючись виглядати значною постаттю, але викликаючи враження штучності та комічності.