1. Стосовний до епіграми, властивий їй; такий, що має ознаки епіграми — короткий, лаконічний, гостроумний, часто іронічний або саркастичний.
2. Стосовний до епіграфіки (науки про написи) або до епіграфів (цитат, висловів перед текстом твору).
-
гептиловий
1. Хімічний термін, що стосується сполук, які містять одновалентний вуглеводневий радикал C₇H₁₅–, похідний від гептану.
2. У складі назв хімічних речовин, що містять цей радикал, наприклад: гептиловий спирт.
-
вірменин
1. Представник вірменського народу, корінний житель Вірменії або особа вірменського походження.
2. (у розмовному вживанні) Заст. вірменський купець, крамар (частіше у формі множини: “вірмени”).
-
гептилетиловий
1. (хім.) Який стосується гептилетилу, містить гептилетил або утворений від нього (наприклад, про гептилетилові сполуки).
-
вірмени
1. Народ, що становить основне населення Вірменії, одна з найдавніших націй світу, що формувалася на Вірменському нагір’ї; представники цього народу.
2. Заст. Назва вірменської мови.
-
епіграматистка
Епіграматистка — жінка, яка професійно займається вивченням та розшифруванням стародавніх написів (епіграфіки) на твердих матеріалах (камінь, метал, кераміка тощо).
-
вірмен
1. Представник вірменського народу, корінний житель Вірменії або особа вірменського походження.
2. (історичне) Представник вірменської діаспори, яка проживала на території України, зокрема в добу Середньовіччя та Раннього модерну.
-
гептилен
Гептилен — в органічній хімії: ненасичений вуглеводень з відкритим ланцюгом, що має сім атомів вуглецю та одну подвійну зв’язок (алкен C₇H₁₄); гептен.
Гептилен — у техніці: рідка суміш ізомерних гептенів, що застосовується як сировина в хімічній промисловості, зокрема для синтезу пластифікаторів.
-
вірля
ВІРЛЯ — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
-
епіграматист
Автор епіграм — коротких сатиричних або гострослівних віршованих творів.