Словник Української Мови
1. (у буддизмі) Священний текст школи Чистої Землі, який містить основні вчення про Аміду Будду та практику ненбуцу (повторення мантри «Наму Аміда Буцу»).
2. (у літературі) Загальна назва для буддійських сутр (священних писань), що походять з японської традиції, особливо пов’язаних з амідаїзмом.
1. Друшляк — власна назва українського прізвища.
2. Друшляк — розмовна назва для кухонного начиння, що використовується для перетирання або подрібнення продуктів (наприклад, варених овочів, сиру), зазвичай у вигляді плоскої пластини з отворами або виступами; синонім до слова «тірка».
1. Стосунковий до міста Канів (Черкаська область, Україна), пов’язаний з ним або походженням з нього.
2. Стосунковий до Каневського району, розташованого на території Черкаської області.
3. Стосунковий до Каневського природного заповідника, розташованого в районі міста Канів.
4. У складі стійких поєднань та назв: що має історичне, культурне або географічне походження з Канева (напр., Канівські гори, Канівське водосховище).
1. Місто в Україні, адміністративний центр Каневської міської громади Черкаського району Черкаської області, розташоване на правому березі Дніпра; відоме як один із найдавніших міст України, місце поховання Тараса Шевченка та важливий історико-культурний центр.
2. Скорочена назва Каневської ГЕС — гідроелектростанції на Дніпрі, розташованої поблизу міста Канева.
3. Скорочена назва Каневського природного заповідника — одного з найстаріших заповідників України, заснованого в 1923 році на правобережжі Дніпра в районі міста Канева.
Друмлін — витягнутий пагорб льодовикового походження, який має обтічну форму з пологим схилом у бік руху льодовика та крутим — у протилежному напрямку.
1. Поїдання представниками певного біологічного виду особин свого ж виду; внутрішньовидова хижість.
2. У переносному значенні — жорстока боротьба, конкурентне витіснення в межах однієї групи, організації чи соціальної категорії.
3. В історії та культурі — звичай поїдання людського м’яса, характерний для деяких народів на певній стадії суспільного розвитку; людоїдство.
Друмлини — це витягнуті пагорби або пасма горбів льодовикового походження, складені з морени (льодовикових відкладів), які мають характерну обтічну форму з пологим підняттям у бік руху давнього льодовика та крутим схилом з протилежного боку.
1. Властивий канібалам, характерний для них; такий, що стосується канібалів.
2. Перен. Жорстокий, звірячий; такий, що виражає ворожість, ненависть до своїх, до близьких за думками, інтересами людей.
Друлівник — власна назва українського православного часопису, що видавався у Львові з 1897 по 1914 рік як додаток до газети “Діло”.
Друлівник — застаріла назва календаря, що містить практичні поради з господарства, медицини, права тощо; синонім до слова “щоденник” у значенні щорічного довідкового видання.
1. Звичка, поведінка або практика канібалів — людей, які вживають у їжу м’ясо собі подібних (людське м’ясо); людоїдство.
2. Переносно: крайня жорстокість, ворожнеча або боротьба всередині однієї групи, соціального прошарку тощо, що призводить до її взаємного знищення.
3. У біології: поїдання особою тварини особин свого виду.