1. Який має багато лемешів (різальних органів) або призначений для кількох лемешів (про сільськогосподарські знаряддя, зокрема плуги).
2. Який складається з кількох лемешів, оснащений ними (про конструкцію, механізм).
Словник Української Мови
1. Який має багато лемешів (різальних органів) або призначений для кількох лемешів (про сільськогосподарські знаряддя, зокрема плуги).
2. Який складається з кількох лемешів, оснащений ними (про конструкцію, механізм).
1. Який має багато лез (про інструменти, зброю тощо).
2. У техніці: такий, що складається з кількох робочих лопатей, пластин або подібних елементів (наприклад, про гвинт, турбіну, фрезу).
1. Який складається з багатьох ланок, має складну ланкову структуру.
2. У техніці, інформатиці: такий, що містить або використовує багато ланок (елементів, компонентів, модулів), з’єднаних у певну систему (наприклад, про багатоланковий механізм, багатоланкову мережу).
1. Технічний термін, що характеризує радіоелектронний пристрій, який містить у своїй конструкції велику кількість електронних ламп (радіоламп).
2. Уживається як складова частина власних назв історичних моделей радіоприймачів, підсилювачів або іншої апаратури на електронних лампах (наприклад, “багатоламповий супергетеродин”).
1. Який має багато кінців, кінцівок або відгалужень; розгалужений, багатороздільний.
2. У біології (про молекули, зокрема ДНК): що має лінійну структуру з декількома вільно закінченими гілками або кінцями.
Який має багато кімнат, складається з трьох і більше житлових приміщень (про квартиру, будинок тощо).
Який має довжину у кілька кілометрів, займає простір у кілька кілометрів.
1. Який складається з багатьох ківшів або обладнаний кількома ковшами (про технічні пристрої, машини).
2. Який має кілька ківшів для зачерпування води або іншої рідини (про посуд, пристосування).
1. Який має багато кутів (про геометричну фігуру, поверхню або об’єкт).
2. Який складається з багатьох граней, сторін або аспектів; багатогранний (у переносному значенні).
1. Який має багато куполів (переважно про архітектурну споруду).
2. У ботаніці: що має кілька куполоподібних утворень або частин (про суцвіття, плоди тощо).