Цей рід земноводних із розвиненим хвостом належить до групи, близької до саламандр. Ареал його представників охоплює території Північної та Центральної Америки, а кількість видів перевищує двадцять. Дорослі особини зазвичай сягають 20–25 сантиметрів у довжину. Хоча переважна більшість видів цього роду розмножується, відкладаючи ікру у водне середовище, трапляються й винятки, коли кладка розміщується на суші.
-
амбітендентність
Амбітендентність — це психомоторне порушення, за якого спостерігається амбівалентність щодо свідомих рухів та дій, що спричиняє поведінку, невідповідну ситуації. Найчастіше цей симптом виникає в рамках кататонічного синдрому у пацієнтів із діагнозом шизофренії.
Це також означає подвійність, роздвоєння дій або вчинків.
-
амбітний
Амбітний, -а, -е. Прикметник, що означає схильність до самолюбства, гордощів або честолюбства.
Ілюстрацією вживання слова може бути характеристика молодої людини, яка прагне життя та його насолод: “Він був молодий іще, амбітний, бажав життя і його радощів” (Фр., VII, 1951, 333).
Також слово використовується для опису особи, що має гонор, але в певній ситуації змінює поведінку: “І сам Карпо Цар, дарма, що був амбітний і гонористий, — раптом став благати Василя Івановича” (Ю. Янов., II, 1958, 267).
-
амбітність
Амбітність, -ності, іменник жіночого роду, вживається рідко. Має таке саме значення, як і слово “амбіція”.
-
амбітус
Амбітус — це характеристика модального ладу, яка визначає повний набір звуків мелодії, або інтервал між її найвищим і найнижчим тонами, що становить її звуковий діапазон. Це поняття вживають для аналізу західної церковної монодії та західного багатоголосся періоду з IX по XVI століття. Починаючи з раннього Відродження, термін стає постійним елементом музично-теоретичних трактатів.
-
амбіція
Амбіція — це почуття власної гідності, гордості та прагнення до визнання. Як зазначається, лише амбіція сама по собі не спонукає людину домагатися переваги в знаннях над іншими (Фр., III, 1950, 257). Також це поняття може означати прагнення до поваги, як у прикладі, де плебейську амбіцію більше не ображали, а люди ставилися з пошаною (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 100).
Фразеологізм «полізти (вдаритися тощо) в амбіцію» описує стан сильної образи. Ілюстрацією слугує ситуація, коли Карпо, глибоко образившись, вийшов до президії зборів і почав сваритися (Ю. Янов., II, 1958, 312).
-
амбулакр
Захований під дахом прохід, призначений для гуляння.
Верхній ярус у храмі, розташований навколо хорів, що має вигляд галереї.
-
амбулан
Медичний заклад для надання допомоги пораненим та хворим, що діє в умовах бойових дій безпосередньо на фронті.
-
амбулаторій
У давнину так називали галерею або прохід, що оточував серцевину споруди.
У середньовічній архітектурі — це прохід за головною апсидою, що сполучав бічні нави з невеликими каплицями (апсидіолами), де перебували мощі святих.
Невеликий медичний заклад, який надає лікарську допомогу амбулаторним пацієнтам, а також хворим, що перебувають на домашньому лікуванні.
-
амбулаторія
АМБУЛАТОРІЯ, -ї, ж. Медичний заклад невеликого розміру, в якому надають лікарську допомогу амбулаторним пацієнтам, а також хворим, що перебувають на домашньому лікуванні.