• базарянин

    1. Мешканець або уродженець міста Базар на Житомирщині, історичного населеного пункту, відомого з літописів.

    2. Представник козацької старшини або міщанства з містечка Базар, що входило до складу Київського воєводства Речі Посполитої, а згодом — до Російської імперії.

  • базарювання

    1. Дія за значенням дієслова “базарювати” — тривалий, шумний, часто безплідний обмін думками, суперечки, переговори, що нагадують торг на базарі.

    2. Розмова, обговорення або суперечка, що ведеться в галасливій, нестриманій манері, з елементами перебивання, задирання або пустої балаканини.

  • базарування

    1. Дія за значенням дієслова “базарувати”; процес торгівлі, купівлі-продажу товарів на базарі.

    2. (переносне значення) Жвава, галаслива розмова, суперечка, обговорення чогось, що нагадує атмосферу базару.

    3. (переносне значення) Уживання нецензурної лексики, лайки; лаяння.

  • базарувальниця

    1. Жінка, яка працює на базарі, зазвичай торгує чимось або надає послуги (наприклад, продавчиня, власниця крамнички).

    2. Розм. Жінка, яка часто ходить на базар, робить там покупки, проводить час.

  • базарувальник

    1. Учасник базару, торговець на ринку, який продає товари зі свого прилавка або намету.

    2. (переносно) Людина, яка схильна до жвавих, галасливих суперечок або пустих розмов.

  • базарище

    1. Власна назва історичної місцевості в Києві, що існувала з XI століття як торговище (торг) на Подолі, а згодом — як площа, де відбувалися ярмарки та публічні страти; згадується в літописах та інших історичних документах.

    2. Загальна назва великого, шумного базару або місця, де колись існував такий базар (зараз вживається переважно в історичному контексті або як власна назва).

  • базарисько

    1. Власна назва історичного місця, торговельного майдану або ринку в деяких населених пунктах України, зокрема у Львові (наприклад, на Подзамчі), що вживається переважно в розмовній мові та місцевих говірках.

    2. (переносно, розм.) Великий, шумний, безладний базар або ринок; місце зібрання натовпу, де точиться галаслива розмова, суперечка.

  • базаринка

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Вінницькій області, що входить до складу Тульчинського району.

    2. Розмовна назва річки Безіменна (або однієї з її приток) у Вінницькій області, що протікає поблизу однойменного села.

    3. У місцевому вживанні — назва ярмарку, торгу або базарного дня, що традиційно проводився у певному населеному пункті (за аналогією з назвою села).

  • базаніт

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Роздільнянському районі (історична назва населеного пункту, що може змінюватися).

  • базалія

    1. Базалія — рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин або напівчагарників родини глухокропивових, до якого належать такі ароматичні прянощі, як базилік.

    2. Базалія — заст. або діал. назва рослини базилік, зокрема базиліку духмяного, що використовується як прянощі та лікарська рослина.