Азбестотекстоліт — композиційний матеріал, що виготовляється шляхом шаруватого зміцнення азбестової тканини (текстоліту) синтетичними смолами (наприклад, фенолформальдегідними) під тиском і при нагріванні; володіє високою теплостійкістю, міцністю та електроізоляційними властивостями, застосовується в техніці як конструкційний та ізоляційний матеріал.

Азбестотектура — архітектурний стиль, що виник у 1960-х роках у СРСР, для якого характерне масове використання азбестоцементних плит, панелей та інших виробів у зовнішній та внутрішній обробці будівель, що надавало їм характерного сірого, техногенного вигляду.

Азбестотектура — іронічна, неакадемічна назва для типових радянських архітектурних рішень епохи індустріального будівництва (зокрема, брежнєвського часу), що асоціюються з дешевиною, одноманітністю та низькою естетичною якістю облицювальних матеріалів на основі азбесту.

Азбестотерміт — власна назва вогнетривкого матеріалу, що вироблявся з азбестової тканини, просоченої розчинами хімічних речовин (наприклад, хлориду магнію), з подальшим пресуванням і термічною обробкою; використовувався як теплоізоляційний та конструкційний матеріал.

Азбестофанера — будівельний листовий матеріал, виготовлений шляхом пресування суміші азбестового волокна, цементу та води, що відрізняється високою міцністю, довговічністю, вогнестійкістю та стійкістю до атмосферних впливів.

Азбестофанера — застаріла назва хризотилцементних листів (шиферу), що історично використовувалася для покрівельних робіт, обшивки стін та інших конструкцій, але через шкідливість азбестового пилу застосування обмежене.

Азбестофорнір — будівельний матеріал у вигляді тонких листів, виготовлених з суміші азбесту, целюлози та в’яжучого компонента (зазвичай портландцементу), що відрізняється високою міцністю, довговічністю та вогнестійкістю.

Азбестофорнір — застаріла назва хризотил-цементних листів (шиферу), що історично використовувалася для позначення листового матеріалу на основі азбестового волокна, призначеного для облицювання, перегородок та покриття дахів.

Азбестоцемент — будівельний композитний матеріал, що виготовляється шляхом твердіння суміші портландцементу з волокнами азбесту, який відрізняється високою міцністю, довговічністю, тепло- та вогнестійкістю.

Азбестоцемент — виріб (наприклад, лист, труба, плита) з такого матеріалу, що широко застосовувався в будівництві для покрівельних робіт, облицювання, монтажу вентиляційних каналів та інших цілей.

Азбестошарка — власна назва промислового підприємства, що спеціалізувалося на виробництві азбестових технічних тканин, шнурів та інших виробів із азбесту; розташовувалося в місті Буча Київської області.

Азбоасфальт — будівельний матеріал, що є сумішшю азбестового пилу (азбесту) з бітумом або гудроном, який застосовувався для виготовлення покрівельних та гідроізоляційних плит, а також для асфальтування.

Азбоасфальт — застаріла назва покрівельного та ізоляційного матеріалу у вигляді листів, виготовленого з попередньої суміші.