1. Стосовний до амілу, що містить аміл або стосується його властивостей (у хімії та технології).
2. Стосовний до крохмалю, крохмальний (застаріле або спеціалізоване вживання, оскільки “аміл” — одна з назв крохмалю).
-
амілоетиловий
1. Стосовний до амілоетилу — хімічної сполуки, що поєднує аміл (пентан) та етил, або до продуктів на його основі.
2. У хімічній промисловості — властивий амілоетиловому спирту (пентанолу), що використовується як розчинник або сировина для синтезу.
-
амілоз
1. (біохімія) Полісахарид, один з двох основних компонентів крохмалю, що складається з неразгалужених ланцюгів залишків глюкози, з’єднаних альфа-1,4-глікозидними зв’язками; має лінійну структуру, менш розчинний у воді порівняно з амілопектином і дає синє забарвлення з йодом.
2. (медицина) Рідкісна спадкова хвороба, при якій порушується обмін глікогену в організмі через дефіцит ферменту фосфорилази в печінці; належить до групи глікогенозів.
-
амілоїд
Амілоїд — білкова фібрилярна структура, що утворюється в організмі внаслідок неправильного згортання певних білків і накопичується в тканинах, часто викликаючи різноманітні захворювання (амілоїдози).
Амілоїд — будь-яка речовина, що за хімічним складом та властивостями (наприклад, здатність забарвлюватися в синій колід при взаємодії з йодом) подібна до крохмалю.
-
амілоїдоз
Амілоїдоз — рідкісне захворювання, при якому в різних органах і тканинах організму накопичується патологічний білок амілоїд, що призводить до порушення їх функцій.
-
аміноацетат
Аміноацетат — солі або естери амінооцтової кислоти (гліцину), що утворюються при заміні атома водню в її карбоксильній групі на метал або органічний залишок.
-
аміноацетатний
1. Хімічний термін, що стосується аміноацетату (гліцину) або його похідних, пов’язаний з ними; що містить аміноацетатну групу.
2. У технології: властивий аміноацетату, що стосується солей або естерів амінооцтової кислоти, які застосовуються в промисловості.
-
аміноацидемія
Аміноацидемія — патологічний стан, що характеризується підвищеним вмістом однієї або декількох амінокислот у крові, зумовлений порушенням їх метаболізму, зазвичай внаслідок спадкових дефектів ферментів.
-
аміноацидурія
Аміноацидурія — патологічний стан, при якому в сечі значно підвищена концентрація амінокислот, що є ознакою порушення їхнього обміну в організмі.
Аміноацидурія — спадкове або набуте захворювання, зумовлене дефектом ферментів або транспортних систем нирок, що призводить до надмірного виділення однієї або декількох амінокислот із сечею.