Азоіміносполука — органічна сполука, що містить функціональну групу -N=N- (азогрупу), пов’язану з атомом азоту іміногрупи (=NH або заміщеної), утворюючи структуру загального вигляду R-N=N-NR’R”; є похідними азоіміну (HN=N-NH₂) та відносяться до класу азосполук.
-
азой
1. (геол.) Період у геологічній історії Землі, що передував архею, коли життя на планеті, за сучасними уявленнями, було відсутнє або існувало у вкрай примітивних формах, які не залишили виразних палеонтологічних решток; азойська ера.
2. (палеонт.) Сукупність гірських порід, утворених у цей період, що не містять ознак органічних решток.
-
азотвмісний
Який містить у своєму складі хімічний елемент азот (N).
-
азотемічний
1. (мед.) Пов’язаний із азотемією — патологічним станом, для якого характерно підвищення вмісту азотистих продуктів обміну (сечовини, креатиніну тощо) у крові внаслідок порушення видільної функції нирок.
2. (мед.) Що стосується лікування або профілактики азотемії.
-
азотемія
Азотемія — підвищений вміст азотовмісних продуктів обміну речовин (сечовини, креатиніну, сечової кислоти) у крові, що виникає внаслідок порушення видільної функції нирок або надлишкового утворення цих речовин в організмі.
-
азотизувати
1. Хімічний процес: обробляти азотом або його сполуками для насичення або введення азоту в склад речовини.
2. Сільське господарство, агрохімія: вносити азотні добрива в ґрунт для підвищення його родючості.
3. Металургія: технологічний процес насичення поверхні металевих виробів азотом для підвищення їхньої твердості та зносостійкості (азотування).
-
азотизуватися
1. (хім.) Насичуватися азотом або його сполуками, утворювати сполуки з азотом; перетворюватися на азотовмісну речовину.
2. (с.-г., біол.) Накопичувати в собі азот, азотні сполуки в результаті природних біохімічних процесів (про ґрунт, рослини тощо).
-
азотисто-водневий
1. Який стосується сполук азоту та водню, зокрема азотистоводневої кислоти (HNO₂) або її солей (нітритів).
2. Який містить у своєму складі атоми азоту та водню, але не є аміаком (NH₃).
-
азотистокислий
1. Хімічний термін, що позначає сполуку, яка містить нітритний аніон (NO₂⁻); стосується солей азотистої кислоти HNO₂.
2. У складі стійких хімічних назв, що вказують на присутність нітритного залишку, наприклад: азотистокислий натрій (NaNO₂).
-
азотит
Азотит — неорганічна сполука, сіль азотистої кислоти (HNO₂), що містить аніон NO₂⁻. Прикладами є нітрит натрію (NaNO₂) або нітрит калію (KNO₂).