1. Процес фотографування земної поверхні, об’єктів на ній або атмосферних явищ із повітряного судна (літака, вертольота, безпілотника тощо) за допомогою спеціальної аерофотокамери.

2. Галузь науки та техніки, що вивчає методи, способи та засоби фотозйомки з повітря для створення карт, планів, проведення досліджень у геодезії, картографії, геології, сільському господарстві, археології, військовій справі тощо.

Фотографічний знімок земної поверхні або об’єктів на ній, виконаний з повітря (з літака, гелікоптера, безпілотного літального апарата, повітряної кулі тощо) за допомогою спеціальної аерофотокамери.

Аерофотокамера — спеціальний фотографічний апарат, призначений для виконання знімків земної поверхні з повітря (з літака, гелікоптера, безпілотного літального апарата тощо).

Аерофотометрія — це розділ фотометрії, що вивчає методи вимірювання інтенсивності світла в атмосфері Землі з літальних апаратів (наприклад, з літаків, супутників) для дослідження оптичних властивостей повітря, хмар, аерозольних утворень та визначення прозорості атмосфери.

Аерофотометрія — це техніка або процес фотометричних вимірювань, що проводяться дистанційно з повітря, часто для картографування освітленості земної поверхні, вивчення світлового забруднення або оцінки альбедо.

Аерофотооб’єктив — спеціальний фотографічний об’єктив, призначений для встановлення на авіаційну фотокамеру (аерофотоапарат) з метою зйомки земної поверхні з повітря.

Аерофотооб’єктив — високоякісний об’єктив, що має велику світлосилу, мінімальні оптичні спотворення (дисторсію) та забезпечує високу роздільну здатність для отримання детальних аерофотознімків у широкому спектрі світлових умов.

Аерофотоприлад — спеціальний фотографічний апарат, призначений для виконання знімків земної поверхні з повітря (з літака, гелікоптера, безпілотного літального апарата тощо), конструкція якого забезпечує стабільну роботу та високу якість зображення в умовах польоту.

Аерофотоприлад — комплексне технічне пристроєння для планової, перспективної або панорамної аерофотозйомки, що зазвичай включає камеру з об’єктивом, механізм перемотування плівки або електронну матрицю, систему стабілізації, пристрій дистанційного керування та, часто, навігаційне обладнання.

1. Вид військової розвідки, що здійснюється шляхом фотографування місцевості, об’єктів та військ противника з літальних апаратів для отримання розвідувальних даних.

2. Процес або комплекс заходів з повітряного спостереження та фіксації об’єктів за допомогою авіаційної фотоапаратури у мирних цілях, наприклад, для картографування, геології чи екологічного моніторингу.

1. Розділ топографії, що займається складанням топографічних карт та планів місцевості на основі аерофотознімків.

2. Сукупність методів і процесів створення топографічних карт за допомогою фотографування місцевості з повітря.

Аерофототрансформатор — оптико-механічний прилад для перетворення аерофотознімків, призначений для усунення спотворень, викликаних нахилом осі апарата під час зйомки та рельєфом місцевості, з метою отримання ортофотопланів або фотокарт.