1. Рідкісне українське прізвище.
2. Уживана в деяких регіонах розмовна назва рослини з родини айстрових — чорнобривців (Tagetes), зокрема виду Tagetes erecta.
-
андріяковий
1. Пов’язаний із селом Андріяків (Андріякова) на Лемківщині, що характеризує місцевий діалект, культурні особливості або походження.
2. Належний до церкви Святого Андрія (Андріяківської церкви), зокрема стосовно архітектурного стилю, іконопису або релігійних традицій, пов’язаних із такими храмами.
-
андріян
Андріян — чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Hadrianus), що означає “родом з міста Адрія” або “той, хто має темний колір шкіри”.
-
андріянівна
Жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Андріян; вказує на ім’я батька особи. Наприклад: “Марія Андріянівна” означає “Марія, дочка Андріяна”.
-
андріянович
Патронімічне прізвище, утворене від імені Андріян, що вказує на походження від батька з цим іменем (син Андріяна).
Прізвище, що використовується як чоловіче по батькові, утворене від імені Андріян (син Андріяна).
-
андроаутосома
Андроаутосома — в генетиці: будь-яка з аутосом (нестатевих хромосом), алелегічні форми яких проявляють різний фенотип у залежності від статі особини, тобто ген, локалізований на такій хромосомі, може по-різному експресуватися у самців і самок.
-
анелія
Анелія — жіноче особове ім’я, що походить від латинського імені Аннелія (Annelia) або є варіантом імен Ангеліна, Анжела.
-
анізогамета
Статева клітина (гамета), що відрізняється за розміром, формою або поведінкою від іншої статевої клітини, з якою вона зливається при заплідненні; характерна для анізогамії.
-
антанікальний
1. (у фразеологізмі) Стосовний до Антаніка, персонажа народної казки “Про Антаніка”, який завжди відповідав на питання питанням, уникаючи прямої відповіді; такий, що характеризується ухильним, невідвертим міркуванням або поведінкою, схожою на казкового героя. Антанікальна розмова. Антанікальне міркування.
2. (переносно) Такий, що містить у собі логічну хибу “порочне коло” (лат. circulus vitiosus), коли теза доводиться за допомогою аргументу, який сам потребує доказування цієї ж тези; безпідставний, у якому допущено коло в доказуванні. Антанікальний доказ. Його аргументація була суто антанікальною.
-
антиоральний
1. (у фармакології та медицині) призначений не для прийому через рот, а для іншого способу введення в організм (наприклад, ін’єкцій, супозиторіїв, накожно).
2. (у психології, психоаналізі) що стосується або характеризує стадію психосексуального розвитку, пов’язану з відмовою від орального способу отримання задоволення або з придушенням оральних прагнень.