Словник Української Мови
Амфоцит — (в історії) назва одного з племен, що входило до складу амфіктіонії, релігійно-політичного союзу грецьких племен для охорони спільних святинь та здійснення спільних обрядів.
Амфоцит — (в біології, застаріле) клітина, що має властивості як ацидофільної, так і базофільної клітини; різновид клітин передньої частки гіпофізу.
1. Народ у центральній та північній Ефіопії, що становить другу за чисельністю етнічну групу країни та говорить мовою амхарською.
2. Представник або представниця народу амхара.
3. (рідко) Амхарська мова, офіційна мова Ефіопії, що належить до семітської гілки афразійської мовної родини.
Анабазиноній — органічна сполука, катіон, що утворюється при протонуванні анабазину, алкалоїду, який міститься в деяких рослинах (наприклад, в анабазісі).
1. Стосовний до анабаптизму — радикальної течії в християнстві часів Реформації (XVI ст.), представники якої виступали за свідоме хрещення дорослих, відокремлення церкви від держави та створення релігійних громад на засадах суворого морального кодексу.
2. Характерний для анабаптистів, властивий їхнім релігійним поглядам, способу життя або церковній організації.
Анабенін — власна назва біологічно активної речовини, алкалоїду, що міститься в рослинах роду Anabasis (анабазис), зокрема в Anabasis aphylla. Має високу нейротоксичну дію, подібну до анабазину, використовувався як інсектицид.
Анабенін — торговельна назва лікарського препарату на основі анабазину гідрохлориду, що застосовувався як засіб, що полегшує відмову від куріння (гальмівний засіб).
Анагормони — власна назва лікарського препарату (анаболічного стероїду), діючою речовиною якого є оксиметолон; застосовується для лікування анемії, кахексії та інших станів, що супроводжуються втратою м’язової маси.
1. Властивий анаграмі, що стосується анаграми; такий, що є анаграмою або побудований на її основі.
2. У літературознавстві та поетиці: такий, що містить анаграму або заснований на перестановці звуків, літер чи складів для створення нового смислу або художнього ефекту.
1. Стосунний до анаграми, властивий їй; такий, що є анаграмою або побудований на її основі.
2. Призначений для утворення або розгадування анаграм.
Анадиплозис — стилістична фігура, при якій кінцеве слово або словосполучення одного речення (або віршового рядка) повторюється на початку наступного речення (або рядка) для посилення виразності, створення ритму та логічного зв’язку між частинами висловлювання.
У риториці та поетиці анадиплозис також називають “підхопленням” і використовують як засіб наростання емоційної напруги, логічного виділення ключової думки або для створення ефекту неминучості.
Анадіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Анадій (рідкісна форма імен Ананій чи Надій). Вказує на ім’я батька особи. Вживається в офіційних документах та звертаннях разом з власним іменем або прізвищем (наприклад, Марія Анадіївна).