Лептоспіроносійство — стан, при якому тварина або людина є носієм бактерій роду Leptospira (лептоспіри) та виділяє їх у навколишнє середовище, не маючи при цьому клінічних ознак захворювання (лептоспірозу).
-
лептоспірурія
Лептоспірурія — медичний термін, що означає наявність бактерій роду Leptospira у сечі людини або тварини, що є характерним ознакою хронічної або реконвалесцентної форми лептоспірозу.
-
лептотрихоз
1. Медичний термін, що позначає інфекційне захворювання, спричинене бактеріями роду Leptotrichia, яке характеризується запальними процесами в ротовій порожнині, дихальних шляхах або інших слизових оболонках.
2. У вузькому клінічному значенні — грибоподібне ураження слизової оболонки, зокрема рота та гортані, що проявляється утворенням білуватих нальотів або щільних утворень, яке часто пов’язують з актиномікозом.
-
лептоформа
1. У біології (зоології) — одна з форм існування деяких одноклітинних організмів (наприклад, трипаносом), що характеризується видовженим, веретеноподібним тілом з рухомою джгутиковою мембраною.
2. У мікології — стійка, але не спороносна форма гриба роду Candida, що має видовжені клітини (псевдогіфи) і утворюється за певних умов середовища.
-
лептохлорит
Ле́птохлорит — мінерал з групи хлоритів, гідроксилалюмосилікат заліза та магнію, що утворює тонколускаті або листуваті агрегати зеленого кольору.
-
лептоцистида
1. (палеонтологія) Викопний представник ряду Leptocystida — вимерлих морських тварин класу Blastoidea, що мали стебло та характерну чашоподібну скелетну структуру (теку), поширених у палеозойську еру.
-
лера
1. (мист.) У давньогрецькій міфології — одна зі співучых муз, покровителька поезії та лірики; відповідає грецькій музі Евтерпі або Терпсихорі (за різними версіями).
2. (поет., заст.) Узагальнена персоніфікація поезії, ліричної творчості; втілення музи.
3. (перен., книжн.) Сама поезія, лірика як вид мистецтва.
-
лерд
Лерд (від англ. laird) — шотландський титул, що позначає землевласника, володаря помістя; відповідає англійському «лорд маєтку» або «сквайр». У сучасному вжитку часто вказує на власника великого земельного володіння або замку в Шотландії, не обов’язково дворянського походження.
Лерд — історична посада або титул у Шотландії, що надавався особи, яка володіла землею напряму від корони і мала певні судові та адміністративні повноваження у своїх володіннях.
-
лерка
1. Різьбовий інструмент для нарізання зовнішньої різьби на трубах, круглих стрижнях тощо, що має вигляд плашки з отворами для ріжучого краю та кріплення в держателі.
2. Рідкісне народне позначення кропиви (переважно в західних регіонах України).
-
леркотримач
Леркотримач — власна назва (онім) для позначення пристрою, механізму або об’єкта, призначення якого полягає в утриманні, фіксації або кріпленні лерки (невеликої деталі, звичайно металевої, що має різьблений отвір для гвинта).
Леркотримач — технічний термін, що може вживатися як власна назва конкретного інструменту або пристосування (наприклад, моделі, типу) у галузях машинобудування, металообробки чи ремонту.