• ортотомічний

    1. (у геометрії) стосовний ортотомії — побудови, при якій відрізок ділиться на частини, пропорційні синусам кутів, утворених з іншими відрізками.

    2. (у кристалографії) стосовний ортотомії — методу визначення форми кристала за допомогою вимірювання кутів між його гранями.

  • ортотомний

    1. (у геометрії) стосовний до ортотомії — перетину поверхні другої степені площиною, що проходить через три взаємно перпендикулярні дотичні площини до цієї поверхні.

    2. (у кристалографії) стосовний до ортотомії — методу визначення осей кристала за допомогою гоніометра.

  • ортотонус

    Ортотонус — у лінгвістиці: слово, яке має наголос на одному зі складів, що не є останнім (тобто має нерухомий наголос у межах основи), на відміну від окситонуса (наголос на останньому складі) та баритонуса (наголос на передостанньому складі).

    Ортотонус — у давньогрецькій мові: слово з наголосом на одному з перших трьох складів від кінця, якщо останній склад короткий.

  • ортотропізм

    1. (біол.) Здатність рослин або їхніх органів рости вертикально вгору, незалежно від напряму дії сили тяжіння.

    2. (мед., рідк.) Стан або властивість організму, при якому реакція на подразнення спрямована у напрямі дії подразника.

  • ортотропний

    1. (У техніці, матеріалознавстві) Такий, що має різні властивості (міцність, жорсткість тощо) у трьох взаємно перпендикулярних напрямках; ортогонально-анізотропний.

    2. (У ботаніці) Розташований вертикально, прямовисний (про органи рослин).

  • ортоферит

    Ортоферит — мінерал, різновид феріту, що має орторомбічну кристалічну структуру; складна окисна сполука заліза з іншими металами.

  • ортоферитний

    1. (геол.) Пов’язаний з ортоферитом — магматичною гірською породою, що є різновидом діабазу з характерною офітовою структурою.

  • ортофір

    1. Вулканічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату та вкраплеників кварцу, має порфірову структуру і характерний червонуватий або зеленуватий відтінок.

    2. Застаріла назва діабазу — інтрузивної гірської породи основного складу, аналогічної базальту.

  • ортофорія

    1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску наукової, довідкової та навчальної літератури, зокрема в галузі мовознавства та лексикографії.

    2. У лінгвістиці (рідко) — правильність вимови, відповідність звукового оформлення мовлення встановленим орфоепічним нормам.

  • ортоформіат

    Ортоформіат — власна назва міжнародного фестивалю сучасного мистецтва, який щорічно проводиться у Львові з 2005 року та об’єднує різні напрями: візуальне мистецтво, музику, перформанс, театр, кіно та літературу.