Словник Української Мови
1. Спеціалізований пристрій або програма, призначені для автоматичного виявлення та аналізу зиву (порожнини, печери) в гірських породах, ґрунті або будівельних конструкціях.
2. Робот, бурова установка або інша техніка, обладнана відповідними датчиками, що використовується для пошуку природних або штучних підземних порожнин, карстових печер, тріщин.
3. Переносно: людина, яка професійно займається пошуком та дослідженням печер, порожнин (спелеолог, геолог).
1. Який стосується утворення зіву (зіва) — отвору, що з’єднує порожнини рота та носа.
2. У фонетиці: такий, що утворюється з участю зіва (зіва), наприклад, про певні приголосні звуки.
1. (у фонетиці) такий, що утворюється в зіві (задній частині ротової порожнини, що переходить у глотку); глотковий.
2. (у фонетиці) такий, що утворюється при участі зіва та інших органів мовлення (наприклад, про м’яке піднебіння).
1. Один короткочасний акт дихання через рот, що виконується рефлекторно при втому, сонливості або нудьзі, супроводжується широким розтуленням рота та глибоким вдихом і видихом.
2. (переносне значення) Прояв недбалості, неуважності, несвоєчасності в діях, що призводить до помилки або пропуску чогось важливого.
1. (розм.) Подивитися, поглянути на когось, щось; зирнути.
2. (заст.) Зіткнутися, зустрітися з кимось, чимось.
1. Глибоко вдихнути повітря широко розкритим ротом, зазвичай від втоми, сонливості або нудьги.
2. Розкритися, стати широким (про отвір, прірву тощо); зяяти.
1. Рідкісний варіант слова “зівник” як назва рослини з родини гвоздикових, відомої також як “сон” або “дріма” (Silene).
2. У лікарській термінології — застаріла назва язичка м’якого піднебіння (Uvula), невеликого конічного виросту на задньому краї піднебіння.
1. (геол.) Гориста місцевість, система гірських хребтів у Карпатах на території Румунії, що є частиною Південних Карпат (Трансильванських Альп).
2. (геогр.) Назва кількох населених пунктів у Румунії, розташованих у однойменній гірській місцевості.
1. Одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної доз іонізуючого випромінювання в Міжнародній системі одиниць (SI), що використовується для оцінки біологічного впливу радіації на живий організм; позначається “Зв”.
2. (переносне значення) Дуже мала, мізерна кількість чогось (зазвичай небажаного, шкідливого).