Словник Української Мови
1. Мікротравми куточків рота у вигляді тріщин, які виникають через нестачу вітамінів, інфекції або подразнення слини.
2. (мед., розм.) Запальне захворювання шкіри та слизової оболонки в куточках рота, спричинене звичайно стрептококами або дріжджоподібними грибками; ангул.
1. (про тварин) Починати їсти, приймати їжу, особливо після перерви або при нагоді.
2. (розм., про людей) Починати їсти, часто з великим апетитом або неохайно, швидко.
3. (перен., розм.) Починати інтенсивно працювати, діяти, занурюватися в якусь справу.
1. Поступово з’їдати, відкушуючи частинами (про тварин, комах тощо).
2. Пошкоджувати, руйнувати поверхню чогось механічним впливом, тертям (у техніці).
3. Розмовне. Їсти між основними прийомами їжі, перекушувати.
4. Розмовне. Викликати подразнення або біль у шлунку, печінці тощо під час травлення (про їжу).
1. (техн.) Процес або явище, коли деталі механізмів, що рухаються та контактують між собою, пошкоджуються внаслідок злипання, адгезії їхніх поверхонь, що призводить до утворення задирок, виривів та руйнування.
2. (розм.) Дія за значенням дієслова «заїдати» у значенні зачіпати, зачіплятися за щось під час руху або роботи.
3. (мед., розм.) Подразнення або пошкодження шкіри в складках тіла (наприклад, у немовлят) внаслідок тертя та впливу поту.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (діал.) Місце, де тварини (особливо коні) заїдають, тобто поїдають корм; годівниця, ясла.
3. (перен., рідк.) Явище, коли зубці шестерень або інших механічних частин, зчіпляючись, заклинюють або пошкоджують один одного.
1. Який набув блиску, почав іскритися; покритий іскринками.
2. (перен.) Який став яскравим, виразним, наповненим життям та емоціями (про погляд, очі тощо).
1. (про очі, погляд) набувати виразу живого, радісного збудження, іскритися від емоцій.
2. (перен., про мову, стиль) ставати яскравим, барвистим, наповнюватися емоційним чи образним змістом.
3. (техн., спец.) починати іскрити, давати електричну іскру; вступати в режим іскрового розряду.
1. (техн.) Викликати появу іскри, спричинити іскріння; також перен. — спровокувати різку, емоційну реакцію, конфлікт або оживити ситуацію.
2. (перен., розм.) Надати чомусь яскравості, виразності, гостроти або емоційного забарвлення.
1. (техн.) Процес утворення іскри або виникнення іскрового розряду в електричних пристроях, механізмах або при терті.
2. (перен., розм.) Раптове виникнення, спалах чогось інтенсивного, яскравого (наприклад, емоції, ідеї, конфлікту).
1. Почати іскритися, набути блиску, схожого на іскри; заблищати, заграти відбитим світлом.
2. Перен. Раптово виявити яскраві почуття, емоції, оживитися (про очі, погляд).