1. (у географії, про річку) Такий, що звужується, має вузьку ділянку русла; вузький, тісний (наприклад, про протоку, ущелину).
2. (у техніці, геометрії) Такий, що має форму, що поступово зменшується в ширину або діаметр; конічний, конусоподібний.
-
звуженість
1. Властивість або стан того, що є звуженим; обмеженість у ширині, просторі, масштабах або проявах.
2. (Мед.) Патологічне обмеження просвіту, зменшення діаметра порожнистого органа, судини тощо.
3. (Перен.) Обмеженість, недостатня широта (поглядів, інтересів, мислення).
-
звужено
1. У спосіб, що характеризується зменшенням ширини, обсягу чи розміру; так, що стає вужчим.
2. (У переносному значенні) Обмежено, скорочено в прояві, розвитку чи застосуванні.
-
звуження
1. Дія за значенням дієслова звужувати(ся); стан, коли щось стає вужчим, меншим у ширину або обсязі.
2. (Мед.) Патологічне зменшення просвіту порожнистого органа, судина тощо, що порушує його функцію.
3. (Перен.) Обмеження, скорочення чого-небудь (наприклад, прав, можливостей, кола питань).
-
звужений
1. Такий, що має меншу ширину або поперечний розмір порівняно з чимось іншим або з попереднім станом; обмежений у ширині, стиснутий з боків.
2. (у лінгвістиці, фонетиці) Про звук мови, що утворюється при підвищеному підйомі язика та звуженні проходу для повітряного струменя (напр., про голосний [і] порівняно з [е]).
3. (переносно) Обмежений у своєму розвитку, прояві чи застосуванні; що не має повного обсягу, широти охоплення.
-
звуглітися
1. (діал.) Стати звуглим, тобто зігнутим, кривим; викривитися, зігнутися (про предмет).
2. (перен., діал.) Згорбитися, зігнути спину (про людину).
-
звугліти
1. (діал.) Ставати звуглим, тобто втрачати гнучкість, ставати жорстким, дерев’яніти (переважно про кінцівки тіла від холоду або тривалої незручної пози).
2. (перен., діал.) Ставати млявим, апатичним, втрачати рухливість, спритність (про людину).
-
звуглілість
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — в Рожнятівському районі).
-
звуглілий
1. (про деревину) такий, що втратив природну міцність і щільність, пошкоджений грибком, що викликає загнивання; трухлявий.
2. (переносно, про людину) дуже старий, немічний, знесилений віком.
-
звуглюватися
1. (про металеві предмети) Ставати звуглим — твердим, але крихким, втрачати пружність через переохолодження або внутрішні напруження.
2. (перен., розм.) Ставати нечутливим, втрачати рухливість, сприйнятливість або природність (переважно про частини тіла від холоду або втоми).