1. (у фізиці, хімії) Процес подрібнення речовини на дрібні частинки та їх розподіл (дисперсію) в іншому середовищі з утворенням дисперсної системи.

2. (у техніці) Механічне подрібнення твердих тіл або рідин для отримання дрібнодисперсних сумішей, суспензій, емульсій тощо.

1. Фізико-хімічна властивість речовини, що характеризує ступінь подрібнення дисперсної фази (розподілу частинок однієї речовини в іншій) та стабільність дисперсної системи (наприклад, суспензії, емульсії).

2. У технологічних процесах — характеристика якості диспергування, тобто подрібнення або розсіювання частинок твердої речовини в рідині або газі для утворення стабільної однорідної системи.

1. Пристрій або механізм, призначений для подрібнення (диспергування) твердих тіл або рідин, а також для розподілу частинок однієї речовини в іншій з метою утворення дисперсної системи (наприклад, суспензії, емульсії).

2. Речовина (зазвичай поверхнево-активна), яка сприяє диспергуванню, тобто подрібненню та рівномірному розподілу частинок однієї фази в іншій, незмішуваній з нею, і стабілізує утворену дисперсну систему.

1. Розлад травлення, що характеризується порушенням нормальної діяльності шлунка, важкістю, болем у надчеревній ділянці, печінням, нудотою, відрижкою та іншими неприємними симптомами.

2. У загальному вжитку — важке, утруднене травлення їжі.

1. Пристрій для автоматичного видавання або дозування рідини, сипкого матеріалу, миючих засобів тощо, часто у громадських місцях або для побутового використання (наприклад, диспенсер для мила, диспенсер для води).

2. Спеціалізована упаковка або пристрій для зручного та гігієнічного видавання та зберігання продуктів у вигляді стрічки, рулону або порцій (наприклад, диспенсер для скотча, диспенсер для паперових рушників).

3. У медицині та фармації — пристрій для точного відмірювання та видавання лікарських засобів, часто у вигляді флакона з дозатором.

1. Фахівець з морського права, який займається складанням диспаші — офіційного розрахунку та розподілу збитків (аварій) між власником судна, вантажу та перевізником у разі настання морської аварії.

2. У морському праві: офіційна посада або служба, уповноважена на складання диспаш та врегулювання аварійних випадків.

Диспаша — офіційний документ (акт), складений диспашером, у якому визначаються розміри загальноаварійних збитків у морському праві та порядок їх розподілу між власником судна, вантажовласниками та фрахтувальниками.

Диспаша — процес складання та затвердження такого акта, а також спеціальне розрахунково-ліквідаційне врегулювання наслідків морської аварії.

1. Стан або якість, що характеризується наявністю диспаритету; нерівність, невідповідність у чомусь, зокрема в рівні, статусі, цінах, правах або можливостях.

2. У міжнародних економічних відносинах — значний перекос, дисбаланс у торгових або фінансових умовах між країнами, що призводить до несприятливого становища однієї зі сторін.

3. У сільському господарстві — істотний розрив між цінами на промислову та сільськогосподарську продукцію, що призводить до збитковості аграрного сектора.

1. (екон.) Нерівність, невідповідність у цінах, доходах, рівні розвитку або соціальному становищі між різними групами, регіонами чи секторами економіки.

2. (міжнар. право, політ.) Суперечність, розбіжність у правах, обов’язках або статусі сторін, що часто призводить до порушення паритету (рівності).

3. (с. г.) Значний розрив між цінами на сільськогосподарську продукцію та товари промислового виробництва, що купує селянин, що призводить до збитковості аграрного сектора.

Диспареунія — це медичний термін, що означає відчуття болю в області тазу, який виникає у жінки під час або безпосередньо після статевого акту.