Словник Української Мови
Ле́бенсраум (нім. Lebensraum) — геополітична та ідеологічна концепція, що обґрунтовувала необхідність територіального розширення держави (зокрема, нацистської Німеччини) за рахунок інших країн для забезпечення «життєвого простору» своєї нації.
У переносному значенні — сфера впливу, діяльності або інтересів, яка розглядається як природне середовище для розвитку та існування окремої особи, групи, організації чи явища.
Ле́бервурш — власна назва німецького міста Леверкузен у землі Північний Рейн-Вестфалія, що використовується в українській мові в історичному, літературному або спеціалізованому (наприклад, спортивному) контексті.
Лебердаш — власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, часто комічного, що втілює образ незграбної, невмілої або легковажної людини; також може вживатися як іронічне прізвисько для такої людини.
Лебердаш — заст. власна назва, що вживалася як узагальнююче позначення незначної, нікчемної речі або дрібниці (за аналогією з іменем казкового персонажа).
1. Механічний пристрій для підйому, переміщення або утримання вантажів, що складається з барабана для намотування троса (каната, ланцюга) та приводу (ручного, електричного, гідравлічного тощо).
2. Рідкісна назва для лебедя, переважно в поетичній мові або народних говірках.
1. Який стосується Лебідки — села в Україні, або його мешканців.
2. Який стосується Лебідки — річки в Україні, притоки Сіверського Дінця.
1. Рідкісна рослина родини орхідних (Orchis palustris), що росте на болотистих луках, має пурпурово-фіолетові квіти, зібрані в колосоподібну суцвіть; болотна зозулинець.
2. Заст. або діал. Місце, де гніздяться або збираються лебеді; лебедине гніздовище.
Лебідонька — зменшувально-пестлива форма від слова “лебідь”, що означає невеликого лебедя або використовується як ласкаве звертання до лебедя.
Лебідонька — переносно: ласкаве, пестливе звертання до жінки або дівчини, що підкреслює її грацію, величність, чистоту або ніжність.
Лебідонька — власна назва, ім’я (переважно літературний персонаж або героїня народної творчості), що символізує легкість, красу або вірність.
Левентик — власна назва вітру, що дме на півдні України, особливо в районі Чорного моря та Криму, переважно зі сходу або південного сходу; східний вітер.
Левентик — місцева назва для сильного, інколи штормового вітру, що супроводжується похолоданням та зливами, характерного для осіннього та зимового періоду в приморських регіонах.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “лев” — молодий лев, левеня.
2. Переносно: про хлопчика або юнака, який відрізняється силою, сміливістю або благородною вдачею.
3. У геральдиці: зображення молодого лева, яке використовується як геральдична фігура.
1. Зменшувально-пестливе від “лев” — молоде лева, левеня.
2. (переносно, заст.) Про дитину або юнака, що вирізняється силою, сміливістю або благородною вдачею.