1. (біохім.) Який має здатність розщеплювати крохмаль (амілолітична активність, амілолітичні ферменти).
2. (біохім., мікробіол.) Стосовний до амілолізу, тобто процесу ферментативного гідролізу крохмалю (амілолітичні мікроорганізми).
-
аміломітричний
1. (біохімія) Пов’язаний з амілометрією, тобто з вимірюванням вмісту крохмалю в продуктах, зокрема в зерні та борошні.
2. (техн.) Стосуючийся амілометра — приладу для визначення якості крохмалю або клейкості борошна шляхом вимірювання в’язкости його розчину.
-
амілорексис
Амілорексис — рідкісний медичний термін, що позначає патологічну пристрасть або нав’язливе бажання вживати крохмаль або крохмалевмісні продукти (наприклад, сирий картопляний крохмаль, кукурудзяний крохмаль), що може бути ознакою пегомагії (пікацизму) — розладу харчової поведінки.
-
амілорея
Амілорея — патологічний стан, при якому у випорожненнях (калі) виявляється значне, ненормальне для здорової людини, кількість неперетравленого крохмалю.
-
амілосинтетаза
Амілосинтетаза — фермент класу трансфераз, який каталізує синтез амілопектину з глюкози за участю нуклеотидів (наприклад, АДФ-глюкози) у рослинах та деяких мікроорганізмах; ключовий ензим у біосинтезі крохмалю.
-
амілофеніловий
1. Стосовний до амілофенолу, що стосується амілофенолу (хімічної сполуки, похідної фенолу та аміаку).
-
амілофільний
Амілофільний (від лат. amylum — крохмаль та грец. φιλέω — любити) — біохімічний термін, що позначає здатність речовин (наприклад, барвників) селективно забарвлювати крохмаль або утворювати з ним стійкі комплекси.
-
амілхлорид
Амілхлорид — застаріла назва 1-хлорпентану, органічної сполуки класу галогенпохідних вуглеводнів, що являє собою безбарвну легкозаймисту рідину з різким запахом; використовується в органічному синтезі.
-
амімона
1. У давньогрецькій міфології — одна з п’ятдесяти дочок Даная (Данаїд), яка вбила свого чоловіка Лінкея в першу шлюбну ніч.
2. У давньогрецькій міфології — морська німфа, одна з нереїд, дочка Нерея й Доріди.
-
аміноавтотроф
Аміноавтотроф — організм (наприклад, бактерія, рослина), здатний самостійно синтезувати всі амінокислоти, необхідні для свого життєдіяльності, з простих неорганічних сполук, і не потребує їх надходження ззовні.