• ластівковий

    1. Який стосується ластівки, належить або властивий їй.

    2. Який за формою, характером польоту тощо нагадує ластівку.

    3. У складі власних назв: який входить до назви рослин, метеликів, риб тощо, що за зовнішнім виглядом або іншою ознакою асоціюються з ластівкою (напр., ластівкова трава, ластівковий хвіст).

  • ластівкові

    Родина дрібних перелітних птахів ряду горобцеподібних, що характеризуються видовженим, сплощеним тілом, довгими загостреними крилами, коротким дзьобом із широким розрізом та здатністю ловити комах на льоту; до цієї родини належать власне ластівки та береговушки.

  • ластівневі

    Родина птахів ряду горобцеподібних, до якої належать ластівки та їхні близькі родичі, що характеризуються видовженим, часто вилоподібним хвостом, довгими загостреними крилами та здатністю майстерно маневрувати в польоті під час лову комах (Hirundinidae).

  • ластівонька

    Зменшувально-пестлива форма від слова “ластівка” — невеликий перелітний птах родини ластівкових з вильчастим хвостом, що вважається символом весни та добра.

    Переносно — ласкаве, пестливе звертання до жінки або дівчини, часто з відтінком ніжності та захоплення.

  • ластівочка

    Ластівочка — зменшувально-пестлива форма від слова “ластівка”, що означає невеликого перелітного пташка родини ластівкових, з видовженими крилами, вильчастим хвостом і звичним для міст та сіл гніздуванням на людських будівлях.

    Ластівочка — власна назва, ім’я або прізвисько, що вживається як символічне або пестливе позначення людини (переважно жінки або дитини), пов’язане з образами спритності, граційності, легкості або вірності рідному дому.

    Ластівочка — традиційна народна назва рослини з роду підмаренник (Gallium), зокрема підмаренника справжнього (Gallium verum), яку також називають “ластівником” через форму листочків, що нагадують хвіст ластівки.

  • ластівчаний

    1. Прикметник, що означає належність до ластівки або спорідненість з нею; властивий ластівці, характерний для неї.

    2. У складі ботанічних назв: що за формою, виглядом нагадує ластівку або її частину (наприклад, ластівчане листя).

  • ластівчачий

    1. Прикметник, що означає належність до ластівки або спорідненість з нею.

    2. У складі зоологічних назв: що стосується родини ластівкових (Hirundinidae), до якої належать ластівка сільська, ластівка міська, береговуша та інші види.

  • ластівчин

    1. Належний ластівці, властивий їй, стосовний до неї.

    2. У складі ботанічних назв: ластівчина трава, ластівчине зілля — народні назви рослин роду молочай (Euphorbia), зокрема молочаю гострого (Euphorbia esula).

    3. У складі зоологічних назв: ластівчине око — народна назва метелика сонцевика павиного ока.

  • ластів’я

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ластівка” — пташка родини ластівкових.

    2. Рідкісна назва рослини з родини бобових, відомої як “ластівник звичайний” або “горошок зозулин”.

  • ластів’яний

    1. Власна назва села в Україні, що походить від назви птаха ластівка або пов’язане з місцевістю, де гніздяться ластівки.

    2. Стосунний до села з такою назвою, що стосується цього села або його мешканців.