1. (про місцевість, ділянку землі) Такий, що зарослий корчами, пнями, чагарником; занедбаний, необроблений.
2. (переносно, про людину) Такий, що має складний, неприступний, неввічливий характер; зарозумілий, зашорений.
-
закортітися
1. (розмовне) Раптом захотітися, з’явитися сильне бажання зробити щось, особливо несподіване або дивне.
2. (розмовне) Виникнути в уяві як намір, думка; спасти на думку.
-
закортіти
1. Раптово захотіти чогось, відчути сильне бажання щось зробити, часто імпульсивне або несподіване.
2. Виникнути як намір, думка або примха; спасти на думку.
-
закорочуючий
Який закорочує електричний ланцюг, створюючи шлях з низьким опором для проходження струму.
-
закорочуватися
1. (техн.) Утворювати коротке замикання в електричному колі; ставати причиною або піддаватися короткому замиканню.
2. (перен., розм.) Раптово припиняти роботу, функціонування (про механізм, пристрій); зламуватися, виходити з ладу.
3. (перен., розм.) Втрачати здатність логічно мислити, адекватно сприймати дійсність; “з’їжджати з глузду”.
-
закорочувати
1. Техн. З’єднувати електричні контакти, ділянки електричного кола або провідники безпосередньо один з одним, створюючи шлях для струму з мінімальним опором, що часто призводить до виникнення надмірного струму (короткого замикання).
2. Перен., розм. Робити щось дуже швидко, наспіх, скорочуючи необхідний час або пропускаючи проміжні етапи; скорочувати шлях або процес.
-
закорочування
1. Дія за значенням дієслова “закорочувати”; створення короткого замикання в електричному колі шляхом з’єднання провідником двох точок з різним електричним потенціалом.
2. Технічний прийом або процес з’єднання (наприклад, за допомогою перемички) частин електричного ланцюга для зміни його параметрів, обходу ділянки кола або з метою захисту.
-
закорочення
1. Технічний термін, що означає з’єднання (замикання) двох точок електричного кола провідником з дуже малим опором, що призводить до різкого збільшення сили струму; коротке замикання.
2. У переносному значенні — несподіване, різке припинення, переривання якогось процесу, дії або стану; зупинка, зрив.
-
закорочений
1. Техн. Про електричний ланцюг, пристрій або з’єднання, в якому відбулося змикання, контакт між точками з різним електричним потенціалом, що призводить до аномального протікання струму.
2. Перен., розм. Про людину: обмеженого розуму, що нездатна до глибокого мислення або розуміння; придуркуватий.
-
закоротко
1. У сполученні “закоротко” (від “за” + “коротко”) — технічний термін, що означає стан або дію, при якій електричний ланцюг замкнуто без навантаження, що призводить до надмірного струму; коротке замикання.
2. У переносному значенні: дуже коротко, стисло, узагальнено, без деталей (використовується переважно в розмовній мові).