1. Вилучати цукор із чогось, зменшувати його вміст у продуктах харчування.
2. У переносному значенні: позбавляти чогось надмірної солодкуватості, приторності, сентиментальності; робити більш суворим, стриманим або об’єктивним.
-
знецукрювання
1. Медичний термін, що означає процес зниження рівня глюкози (цукру) в крові до нормальних показників, лікування гіперглікемії.
2. Технологічний процес у харчовій промисловості, зокрема при виробництві цукру, спрямований на видалення зайвих цукристих речовин або домішок для отримання більш чистого продукту.
3. У переносному значенні — позбавлення чогось надмірної солодощі, приторності, сентиментальності; надання більш стриманого, суворого або об’єктивного характеру.
-
знецукритися
1. Втратити цукровість, стати менш солодким (про фрукти, овочі тощо).
2. Розм. Втратити привабливість, інтерес, стати менш приємним або цікавим.
-
знецукрити
1. Позбавити цукру, видалити цукор з чогось.
2. (у хімії та технології) Очистити розчин, речовину від цукрів або цукристих домішок.
-
знецукрений
1. Який пройшов процес знецукрювання — видалення цукру з продукту, рідини або сировини.
2. (Про продукти харчування, напої) Такий, з якого штучно видалено цукор або який містить замінники цукру; призначений для діабетиків або дієтичного харчування.
-
знехтуватися
1. (док., перех.) Стати об’єктом нехтування, зневаги; бути відкинутим, покинутим через байдужість або зневажливе ставлення.
2. (док., перех. та неперех.) Прийти в запустіння, занепад через відсутність догляду, уваги; занедбатися.
-
знехтувати
1. Не звернути належної уваги на когось або щось, не приділити уваги, нехтувати кимось або чимось; залишити без розгляду, не взяти до уваги.
2. Відкинути, відмовитися від чогось, не скористатися чимось, нехтувати чимось.
3. Поставитися зневажливо, зверхньо, без належної поваги; зневажити когось.
-
знехтуваність
1. Властивість за значенням дієслів “знехтувати” та “знехтуватися”; стан, коли щось або хтось залишений без уваги, піклування, опіки, став жертвою недбальства або байдужості.
2. Стан занедбаності, запустіння, що виник через тривалу відсутність догляду або уваги (про предмети, місця тощо).
3. Презрене, принизливе ставлення до когось або чогось; зневага.
-
знехтування
1. Дія за значенням дієслова “знехтувати”; ставлення до кого-, чогось з повною байдужістю, безпідставне ігнорування, нехтування чимось важливим або обов’язковим.
2. У праві: умисне невиконання або недбале виконання особою своїх службових або професійних обов’язків, що заподіяло істотну шкоду.
-
знехтуваний
1. Такий, що залишений без уваги, піклування або турботи; занедбаний, покинутий.
2. Такий, що не був прийнятий до уваги або не був врахований; проігнорований.
3. (У переносному значенні) Такий, що має запущений, недоглянутий вигляд; обшарпаний, занедбаний.